Из чего делали свистульки Леонтьевский ребят

Одной из самых важных граней проблемы "отцов и детей" является благодарность. Благодарны ли дети своим родителям, любящим их, вырастившим их и воспитавшим? Тема благодарности поднята в повести А. С. Пушкина "Станционный смотритель". Трагедия отца, нежно любившего единственную дочь, предстает перед нами в этой повести. Конечно, Дуня не забыла своего отца, она любит его и чувствует свою вину перед ним, но все же то, что она уехала, оставив отца одного, оказалось для него большим ударом, настолько сильным, что он не смог его выдержать. Старый смотритель простил свою дочь, он не видит ее вины в происшедшем, он любит свою дочь настолько, что желает ей лучше умереть, чем пережить позор, который, возможно, ожидает и ее. И Дуня чувствует и благодарность, и вину перед отцом, она приезжает к нему, но уже не застает в живых. Лишь на могиле отца все ее чувства вырываются наружу. "Она легла здесь и лежала долго".

роміння в оселю, розчісувати своє кучеряве волосся, робити всілякі зачіски,прикрашені свіжими трояндами. Хвора почала навіть працювати. Вона в’язала одяг для дітей з притулку і раділа тому, що у неї здорові умілі руки. Ненсі- завжди привітна, турботлива, чуйна, люб’язна, але не любила свого імені. Завдяки Поліанні вона полюбила своє ім’я. Священик Пол Форд- був засмученим, в розпачі, писав проповіді, розпочинаючи словами « Горе вам…». Усвідомив свою місію, роль в житті мешканців міста і починав проповіді так: « Радійте, люди, …» В результаті досліджень діти приходять до висновку, що Поліанна стала для жителів міста путівником, рятівником, ангелом, який розбудив у них позитивне, навчив бачити хороше абсолютно в усьому, навіть і в поганому. Вона навчила їх радіти життю! Характеристика головного героя. Пропоную дослідити, завдяки яким рисам характеру Поліанні вдалося змінити життя людей. ( Двоє учнів працюють біля дошки: вибирають риси і фіксують їх на магнітній дошці у вигляді промінців сонця від портрету Поліанни. Ці промінці з ’єднують головного героя з зображеннями інших героїв твору,яких малювали учні з кожної групи. Решта учнів підкреслюють риси в завданні № 3 індивідуальної картки). У кого є доповнення? Заперечення?( Діти доповнюють вибраний перелік рис, або забирають зайві) Узагальніть, завдяки чому Поліанна змінювала світ навколо себе?(Завдяки позитиву і оптимізму, позитивному ставленню до всіх людей, умінню грати в « Радість», тобто бачити тільки хороше). Гра в « Радість». Робота в групах. Багато хто з вас говорив, що хоче навчитись грати в цю гру теж. Давайте спробуємо. Пропоную попрацювати в групах: придумати нерадісну ситуацію, озвучити її, а решта груп знайдуть, чому тут можна порадіти. V. Рефлексія. - Пропоную не менш цікаві завдання за вибором: написати або «Сенкан», або девіз життя Поліанни, або есе про прочитаний твір( в парі, в групі або індивідуально). Сенкан Поліанна Мудра і весела. Живе, радіє та допомагає Усім у радість грати. Оптиміст! Девіз: « Жити- життю радіти!», « Радієш ти, радію я – радіє вся наша Земля!», « Придивись, навколо так багато РАДОСТІ! Живи і радій!». Есе : ця книга- гімн оптимістів. Е. Портер написала її для песимістів, щоб ті подивились на світ іншими очима, наповненими радості, почали радіти і творити прекрасне з радістю.( Думка дитини) - У кого справдився прогноз уроку? Хто навчився грати в « Радість»? VІ. Підсумок уроку. Вже 10 років ця книга надихає мене і допомагає жити, боротися з труднощами, перемагати відчай. Я завжди з четвертокласниками перечитую її ще раз і проводжу урок позакласного читання, малюємо ілюстрації, пишемо відгуки, вірші. Ви ділились сьогодні зі мною своїми враженнями,творчістю,а я хочу поділитись з вами своїм віршем: Поліанно, Поліанно, Хто ти, дівчинко моя? Совість, ангел чи ння Наших душ від забуття. Ти, як промінь сонця, світиш, Як послання із небес. Ти, як ангел мій, дитино, Світлу радість нам несеш. Дай же , Боже,нам щоднини Вчитись жити так, як ти