1. В этой главе чиновники представляются в своиё истинном обличие. Они на коррупцию, попойку ( хотя для их чинов это не является достойным), пособничество. Гоголь показал что данный слой потанул в собственных грехах.
2. Никакого. Она просто точнее составить портрет чиновников. Ослеплённые страхом, они готовы поверить во многое. Это опять же характерезует их как низких и глупых людей, не здраво мыслить
3. Их вполне устравает такое положение дел. Они влиятельны, обожаемы и имеют различные привелегии перед остальными.
4. Чтновники опять же предстают не в хорошем свете. Большенство из них крайне глупы ( даже не читали русской классики) и пытаюся выставить себя в лучшем свете кидая фразочки по их мнению, характеризующие их как интеллигенцию. Дамы в их сообществе более образованы, но тем не менее заботятся лишь о сплетнях, причёсках и балах
5. Дымы начинают ревновать Чичикова к 16 - летней красавице и тем самых автор играет на контрасте. Причём девушка не проявляет никакого интереса к умными и взрослым речам Чичикова
6. От страха:)
Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині.Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною.
В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після цих розповідей він грався в гайдамаків: рубав бур'яни лозиною, ніби панам голови стинав.
У дев'ять років віддали Тараса навчатися до дяка. Навчаючись, пишучи вірші в маленьку книжечку, хлопчик забував про злидні. Потім у нього померла мати. Батько помер слідом за нею. Діти залишилися з мачухою. Від нестерпного життя вдома Тарас пішов у найми. Хлопчик завжди був голодний, ходив у брудній сорочці та в драній батьковій свиті. Майбутній Кобзар вирішує йти вчитися на маляра. Для цього треба було дістати дозвіл в управителя, але Тарас "забув, що кріпак". Хлопчика віддали не в маляри, а на кухню до кухаря.
