"це звучить як оскарження. годинами сидить хлопчик за роялем й вимолює пісню, щоб зрозуміти і полюбити її, а клавіші нічого не дарують, і навіть коні перестають малюватися, гублять щось живе і справжнє" про кого ідеться мова у творі Олександра Довженка?
