Что высмеивает Зощенко в рассказе «Крестьянский самородок»?

Встреча Ассоль с Эглем
В повести автор использует много метафор и сравнений. Вот как он описывает корабль: "Это был цвет глубокой радости, символ любви, романтика, ожидание, осуществленное чудо, торжество счастья".где происходило:
было устье ручья; разлившись нешироко и мелко, так что виднелась струящаяся голубизна камней, он пропадал в встречной морской волне. С невысокого, изрытого корнями обрыва Ассоль увидела, что у ручья, на плоском большом камне, спиной к ней, сидит человек, держа в руках сбежавшую яхту, и всесторонне рассматривает ее с любопытством слона, поймавшего бабочку. Отчасти успокоенная тем, что игрушка цела, Ассоль сползла по обрыву и, близко подойдя к незнакомцу, воззрилась на него изучающим взглядом, ожидая, когда он подымет голову. Но неизвестный так погрузился в созерцание лесного сюрприза, что девочка успела рассмотреть его с головы до ног, установив, что людей, подобных этому незнакомцу, ей видеть еще ни разу не приходилось. Герои всей феерии: Ассоль, Грей, Эльг, Лонгрен, Меннерс (это все частые герои), а так ещё Мери-мать Ассоль, соседка (она была с Ассоль, когда её мама умерла и некоторое время Лонгрену с Ассоль). 

Основна думка – сила народу – у його єдності, вірі, патріотах

Символіка образів та кольорів в баладі Міцкевича “Світязь” Вода — символ плодючості, початку й кінця всього сущого на землі; у християн — символ очищення від гріхів, смерті й поховання, життя і воскресіння із мертвих. У баладі «Світязь» з водою (озером) пов’язана тема смерті й відродження народу, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі. Синій, блакитний колір – символізує довір’я, безкінечність, сум. Це колір неба і води. У християнській культурі він асоціюється з вічною божественною істиною, вірністю. Синій колір озера Світязь («безодня блакить») навіює печальну згадку про минуле, про загибель Туганової держави. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові. Купава — символ чистоти, непорочної краси. Водночас вона – символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої діви. Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» переходить у мотив «помсти квітів». У такий б автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення. Білий колір – символ невинності, чистоти, світла, життя, вічності. У християнських традиціях біле означає спорідненість із Божим світом. У білому зображуються ангели, святі. «Біле нас щось огортає» – ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі . Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому» – чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть. Зелений колір – колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості, ствердження життя, миру. Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування.