Відповідь до запитання: «Життя без глянцю» у вірші Дж.Родарі «Листівки з видами міст
Объяснение:
Вірш Джанні Родарі умовно можна поділити на дві частини. У першій йдеться про красу Італії, її історичні та архітектурні дива. У нашій уяві постають пам’ятки культури й історії Давнього Риму, звучить спів венеціанських гондольєрів і неаполітанців. Але настрій вірша змінюється після питання: «Чи так воно справді?» Це ніби тимчасова зупинка для того, щоб автор перегорнув листівку і показав країну без прикрас – «без глянцю». У ліричного героя болить душа за тих італійців, котрі важко працюють і бідно живуть. Справді, чи завжди весело гондольєрові возити туристів вузенькими каналами Венеції або маленькому неаполітанцю співати для туристів? У заключній частині вірша рядки скорочуються, ритм прискорюється. Синьйорам, до яких звертається ліричний герой, слід швидко крутити головами: «Хто скаче, хто плаче…» Так автор нагадує туристам про мешканців країни, про життєві проблеми звичайних людей.
Джанні РодаріДжанні РодаріДжанні Родарі
1. Мое мнение что -Герасим никогда бы не счел себя жертвой , он очень добрый и простодушный человек, он со смирением принял все тяготы выпавшие на его долю. Безусловно он герой с израненной душой.
2.В смерти собачки Муму виновата сварливая барыня. Это она заставила Герасима избавиться от преданной собаки. Старая барыня невзлюбила собаку, Муму раздражала ее своим видом. Герасим был подневольный, крепостной человек, он не мог ослушаться свою хозяйку. Он понял, что Муму все равно изведут каким-нибудь .
3. Потому что именно с появлением Муму появляется смысл жизни Герасима, она словно эмоционально скрашивает его жизнь. А после того как ее не стало , рассказ заканчивается, словно у главного героя пропал интерес к жизни.
Объяснение:
