класицизм веймарський — напрям у німецькій класичній літературі просвітницької спрямованості 80-90-х xviii ст. представлений творчістю й.-в.гете, ф.шіллера, теоретичними працями й.вінкельмана, в.гумбольдта. к.в., що прийшов на зміну періоду "бурі і натиску", руссоїстському культу чуттєвості, орієнтувався на антику як ідеал духовної та фізичної досконалості. водночас к.в. не обтяжувався жорсткими естетичними нормативами," на відміну від французького класицизму, тяжів до жанрового розмаїття, масштабності образів, простоти композиції.
Борисова Елизавета
исправлено:
1. Величественный город, который воздвигается Петром Первым.
2. Описание улочек города на берегу Невы.
3. Размышления и мечты молодого Евгения.
4. Божий гнев в виде потопа обрушивается на Петербург.
5. Евгений мчится искать свою невесту.
6. Евгений узнает о смерти своей возлюбленной и лишается рассудка.
7. Одинокие скитания главного героя.
8. Евгений со страхом осматривает памятник.
9. Евгений убегает от Медного всадника.
10. Евгений окончательно сходит с ума.
11. Находится ветхий дом невесты главного героя.
12. Смерть Евгения.
