по литературе из произведения великий полководец​

Виктор Владимирович Виноградов – выдающийсярусский лингвист и литературовед. Его труды связаны, в основном, с изучением грамматики и истории русского языка. Его известная работа "Русский язык. Грамматическое учение о слове", которая многократно переиздавалась, представляет собой систематическое исследование теории грамматики русского языка. Также Виноградов изучал вопросы языка и стиля, участвовал в создании словарей. 

1801-1872) - исследователь русского языка, писатель. В.И. Даль создал "Толковый словарь живого великорусского языка", за который был удостоен звания почётного академика Петербургской Академии наук. Даль работал над этим словарём в течение 53 лет. "Толковый словарь живого великорусского языка" включает около 200 тыс. слов и не потерял своего значения до сих пор. Также Далем было собрано более 30 тысяч пословиц, изданных им в сборнике "Пословицы русского народа". 

Ожегов Сергей Иванович (1900-1964) - российский языковед, лексиколог, лексикограф, исследователь норм русского литературного языка . 

Лев Владимирович Щерба (1880-1944). 
Профессор, академик, лингвист, педагог. Занимался фонетикой, синтаксисом. 

Дмитрий Николаевич Ушаков 1873-1942гг.), русский советский языковед, член-корреспондент АН СССР (1939). В 1895г. окончил Московский университет. Труды Д.Н. Ушакова послужили основой для развития русской диалектологии: "Очерк русской диалектологии с приложением первой карты русских диалектов в Европе" (в соавторстве с Н.Н. Дурново, Н.Н. Соколовым), "Краткое введение в науку о языке" и др. С 1901г. участвовал в работе по улучшению и реформе русского правописания. Возглавлял Орфографическую комиссию Наркомпроса (30-е гг.). Был инициатором изучения русской орфоэпии ("Русская орфоэпия и её задачи", "К вопросу о правильном произношении"). Под редакцией и при авторском участии Д.Н. Ушакова в 1935-1940гг. вышло 4 тома "Толкового словаря русского языка". Воспитатель целого поколения русистов, Д.Н. Ушаков был энциклопедистом русистики и славяноведения, мастером русского живого слова. Группа учеников Д.Н. Ушакова образовала ядро "московской фонологической школы".

Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з дочкою Мирославою у Тухольщину в Карпатах, де князь подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків. Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. До тухольської общини прибуває підмога з сусідніх громад, а також Мирослава, яка переказує план Максима по перемозі та знищенню монголів. Тухольці пускають загарбників у долину села, і перекривають вихід. Монголи безуспішно пробують прорватися. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом відродиться вона, і настануть щасливі часи її відродження. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.