Cрочнонадо ! 1. название брига, на котором нёс службу матрос лонгрен.

2. возраст ассоль, когда умерла её мать.

3. почему мери отправилась в лисс?

4. какие игрушки, сделанные лонгреном, вскоре появились в городских магазинах?

5. правда ли, что лонгрен в лавке меннерса покупал только спички?

6. кто такой хин? укажите его возраст.

7. на вопрос ассоль «что ты делаешь? » – лонгрен ответил: «чёрную игрушку я сделал, ассоль! » что имел в виду лонгрен?

8. как звали известного собирателя песен, легенд, преданий и сказок?

9. сколько подруг было у ассоль?

10. сколько лет исполнилось ассоль, когда «отец выучил её читать и писать»?

11. закончите предложение: «тигровая кошка, говорящая летучая рыба, летучий голландец, привидения, русалки, пираты – герои …»

12. кто это: «седые кудри складками выпадали из-под его соломенной шляпы; серая блуза, заправленная в синие брюки, и высокие сапогт придавали ему вид охотника… »

13. что особенного в яхте, которую ассоль «пустила поплавать»?

14. в каком населённом пункте живут главные герои повести?

15. волшебник говорит, что земляки ассоль не рассказывают сказок и не поют песен, что они рассказывают только . с чем сравнивает эти волшебник?

16. откуда жители узнали о мечте ассоль?

Как рано мог уж он тревожить Сердца кокеток записных! Когда ж хотелось уничтожить Ему соперников своих, Как он язвительно злословил! Какие сети им готовил!
Він — лицемір, вміє справити потрібне враження, однак часто навіть не розуміє навіщо йому це:
 Как он умел казаться новым, Шутя невинность изумлять, Пугать отчаяньем готовым, Приятной лестью забавлять…
Онєгін не особливо поважав людей взагалі, однак, його гордовитість була сліпою гординею. Роззнайомився з Ленським, він високо оцінив його як людину, визнаючи його благородство і сильні риси характеру:
Сноснее многих был Евгений; Хоть он людей конечно знал И вообще их презирал, — Но (правил нет без исключений) Иных он очень отличал И вчуже чувство уважал.
У житті Онєгіна немає місця дружбі. Спілкування з Ленським для нього зводиться до розваги: …
И скоро стали неразлучны. Так люди (первый каюсь я) От делать нечего друзья. Євген нещирий протягом всього свого життя, і це не дає йому насолоджуватися життям по-справжньому. Лише побачивши контраст між Тетяною колишньою і новою — холодною, світською дамою, Онєгін усвідомлює, що саме щирість, непідробленість — те, що оживляє серце.
Случайно вас когда-то встретя, В вас искру нежности заметя, Я ей поверить не посмел: Привычке милой не дал ходу; Свою постылую свободу Я потерять не захотел… Ото всего, что сердцу мило, Тогда я сердце оторвал; Чужой для всех, ничем не связан, Я думал: вольность и покой Замена счастью. Боже мой! Как я ошибся, как наказан

Євгеній Онєгін - головний герой , на ім'я якого і названий роман . Це молодий столичний аристократ , який отримав типове світське виховання . Онєгін народився в багатій , але ( разорившейся) дворянській сім'ї.Пушкін зображує в особі Онєгіна , звичайно , егоїста , але не самовдоволеного , а " страждаючого " . Він дуже розумний , щоб бути задоволеним життям , собою , оточуючими , а й ніколи не стане міняти себе і світ , щоб поліпшити їх . " Туга лінь " - ось основна риса і біда його характеру . " Наполеглива праця йому була огидна" - це основна причина , по якій Онєгін ніколи не зміниться настільки , щоб знайти щастя.