Отметьте все средства художественной выразительности
пастернак «август»
как обещало, не обманывая,
проникло солнце утром рано
косою полосой шафрановою
от занавеси до дивана.

оно покрыло жаркой охрою
соседний лес, дома поселка,
мою постель, подушку мокрую,
и край стены за книжной полкой.

я вспомнил, по какому поводу
слегка увлажнена подушка.
мне снилось, что ко мне на проводы
шли по лесу вы друг за дружкой.

вы шли толпою, врозь и парами,
вдруг кто-то вспомнил, что сегодня
шестое августа по старому,
преображение господне.

обыкновенно свет без пламени
исходит в этот день с фавора,
и осень, ясная, как знаменье,
к себе приковывает взоры.

и вы сквозь мелкий, нищенский,
нагой, трепещущий ольшаник
в имбирно-красный лес кладбищенский,
горевший, как печатный пряник.

с притихшими его вершинами
соседствовало небо важно,
и голосами петушиными
перекликалась даль протяжно.

Через змалювання образів Соломії, Остапа та інших утікачів, що повстали проти феодальної деспотії, Коцюбинський висловлює своє непримиренне ставлення до експлуатації людини людиною. 

Герой оповідання «Дорогою ціною» — це волелюбне українське селянство, що «тікало од пана і панщини», що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі. Головна мрія його життя — бажана воля. Ця мрія передавалась із покоління в покоління, поетизувалася у піснях («Гей там за Дунаєм») кликало до рішучих дій: «Хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок...» 

Отже, втеча від панів — одна з форм боротьби кріпаків за волю — так розв'язує проблему волі М. Коцюбинський в оповіданні «Дорогою ціною».

Поширити  вподобати основна проблематика комедії мольєра "міщанин-шляхтич" головна проблема, на якій побудовано сюжет "мішанина-шляхтича", відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у франції. новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. саме про одного з таких буржуа — пана журдена — розповів мольєр у своїй комедії. для міщанина журдена вже саме дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа доранта. через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. тому, сміючись над бідолашним журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. граф дорант і маркіза доримена представляють дворянство. до того ж на їх прикладі мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. таким і є граф дорант, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. та й доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує коштовні подарунки. обоє вони також пошилися в дурні. про справжні почуття тут і не йшлося. а от на кохання здатні інші герої — люсіль і клеонт, ніколь і ков'єль. вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним журденом, мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи при тому про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.