6класс составить план ( основные события подробно ) " панорама москвы" !

Фантастика та пригодницькі романи — улюблені твори будь-якого підлітка. мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у робінзона крузо з роману даніеля дефо або у діка сенда з «п'ятнадцятирічного капітана» жуля хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод шерлока холмса з оповідань артура конан дойля, але розумієш недосяжність своїх та коли береш до рук книгу всеволода нестайка «тореадори з васюківки», розумієш, що і ти частенько разом зі своїми друзями опиняєшся у подібних ситуаціях веселих пригод. незвичайні події, які відбуваються з головними героями — явою і павлушею, захоплюють, переносять читача до васюківки аж у «метро» — до станції «клуня» — станції «крива груша», де борсається нещасна свиня манюня. без сліз і сміху читати «тореадори з васюківки» неможливо! здається, що я знайомий з цими хлопцями вже кілька років! павлуша і ява («насправді його іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». гострий на язик дід салимон каже про них: « ява і павлуша пішли. от хлопці! орли! соколи! гангстери, а не хлопці! нема на них буцегарні». павлуша і ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них « гриміла на всю васюківку, як радіо на перше травня». енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки - викаблуки». за характером павлуша і ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є іван. це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «виховання дітей у сім'ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої за своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров'ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління». попри всі суперечки між друзями, ява зважає на недавню хворобу павлуші і спускається в колодязь: « в тебе була ангіна тиждень тому. тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. крім того, іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив'язаної кози. з того моменту друзів стало троє: павлуша, ява і собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя. як цікаво читати про всі веселі пригоди павлуші та яви — кмітливих та винахідливих героїв всеволода нестайка! здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! книга всеволода нестайка «тореадори з васюківки» стала моєю улюбленою, а герої пригод павлуша і ява — найкращими моїми друзями.

Кирсанов Николай Петрович – дворянин, отец Аркадия Кирсанова, вдовец. Н. К. – человек слабый, но добрый, чуткий, деликатный и благородный. Этот герой стремиться осуществить в жизни свой романтический идеал – трудиться и искать счастье в любви и искусстве. Н. К. пытается не отстать от времени. Он, в меру своих сил, преобразовывает имение, устанавливает новые отношения с крестьянством. У него есть жена – молодая девушка Фенечка и маленький ребенок.
Н. К. доброжелательно и с симпатией относится к молодежи, которая пытается жить и мыслить по-другому. Но Базаров воспринимает Н. К. как «человека отставного» («его песенка спета») . Даже собственный сын, которого герой очень любит и видит как своего наследника, пытается перевоспитать отца и часто обижает его. Но любящее терпение отца и взросление сына позволяют им в конце романа сблизиться. Оба Кирсановых объединяются в общих жизненных ценностях и общем деле (ведение хозяйства) .

Кирсанов Павел Петрович – дядя Аркадия Кирсанова, аристократ, придерживается либеральных взглядов. Ему 45 лет, «весь облик…, изящный и породистый, сохранил юношескую стройность и… стремление вверх, прочь от земли… »
В молодости герой пережил личную драму. Блестящая карьера и успехи в обществе П. К. были прерваны трагической любовью героя, которая закончилась гибелью его возлюбленной, княгини Р. После этого потрясения П. К. отказывается от надежд на счастье. Он решает посвятить себя исполнению нравственного и гражданского долга. П. К. переезжает в деревню к брату, где пытается ему в ведении хозяйства. Кроме того, он активно участвует в политической жизни, выступая сторонником либеральных идей. В спорах – «схватках» с Базаровым П. К. защищает высокие идеи. Он ратует за идею достоинства и прав личности, за самоуважение, честь и свободу каждого человека. Помимо этого, герой утверждает ценность крестьянской общины и патриархальной семьи. Все это, по убеждению П. К. , должно превратить Россию в прогрессивную, цивилизованную страну. Этот герой убежденно отстаивает свои идеи: он вызывает Базарова на дуэль. Идеи П. К. несомненно хороши, но очень далеки от реальной жизни. Его жизненные идеалы не сделать счастливым даже самого героя: он так и остается несчастным и одиноким. П. К. – человек несбывшихся мечтаний и несостоявшейся судьбы. В финале романа П. К. живет в Германии, стране прогресса и цивилизации, но он по-прежнему одинок и несчастен.