1. Що до героєві твору Джонатану на шляху до досконалості?
Я гадаю, що Джонатан втілює в собі образ сильної, непересічної особистості, яка здатна піти проти натовпу і шляхом щоденної праці над собою заявити на весь світ про сина Великої Чайки. Саме такі риси характеру, як: цілеспрямованість , працелюбство, незламність духу та впевненість у тому, чого ти прагнеш від життя домомогли Лівінгстону осягнути далекий , наповнений незчисленною кількістю перепон шлях до жаданої досконалості.
2. Пояснити афоризм із казки - притчі А.де Сент Екзюпері “Маленький принц -”Діти повинні бути поблажливими до дорослих”?
На перший погляд діти-це маленькі, безтурботні створіння, що ще не мають життєвого досвіду. Та насправді, вони бачать набагато більше, ніж дорослі. Адже хто, як не дитина скаже вам, що всередині ящика знаходиться баранець , хто як не дитина познайомить вас із зорями, які вміють сміятися і хто змусить вас хоч на мить не думати про цифри та проблеми? Іноді, подивишся на дитину, послухаєш її фантастичні розповіді і забудеш нещодавні клопоти. Звичайно, між поколіннями трапляються недомовленості, оськільки є припущення, нібито вони розмовляють різними "мовами". Діти повинні бути конче поблажливими до дорослих, а ті в свою чергу-терплячими до дітей. Тільки так ці два різні "табори" зможуть порозумітися одне з одним.
В цьому і полягає сенс афоризму.
3. Яку роль відіграє гумор у романах Б. Космовської “Буба”, “Буба: мертвий сезон”
Важливу роль у романах Б.Космовської Буба” та “Буба: мертвий сезон” відіграє гумор. Польська письменниця намагається зачепити дуже важливі проблеми сімейного, повсякденного і підліткового життя , зображуючи їх через призму так званого гумору-іронії. Гумор в творах Космовської зовсім не образливий , а навпаки-він дозволяє замислитися кожній людині про те, як вона розпоряджається своїм життям, чи достатньо вона приділяє уваги близьким, а можливо ця людина-підліток і описані в романі ситуації їй видаються дуже знайомими?
Відповідь:
усскую поэзию нельзя представить без Ахматовой и Цветаевой. Для меня опытом сравнения поэтических миров Анны Ахматовой и Марины Цветаевой, явилось острое осознание глубины и завершенности человеческой индивидуальности каждого человека, забвение каковой неизбежно ведет к отрицанию самих себя и далее, к душевному распаду. Более всего поражает истинность каждого из образов - и их несводимость друг к другу, их особость, их уникальность.
Два голоса, два инструмента, два отдельных и сопряженных звучания - и оба неповторимые и незаменимые. Музыка - это не только мелодия, но и все то, что с нею органично связано: аккомпанемент, образы и переживания. Мир каждой из поэтесс чарующ и восхитителен, но он дважды прекрасен в сравнении с миром ее коллеги по перу и трижды превосходен при обращении к творчеству Гения.
Полюса противостоят друг другу, но принадлежат единой планете. Элегизм Анны Ахматовой и бунтарство Марины Цветаевой не отрицают друг друга, но переплетаются, образуя некое загадочное единство. Поэтический мир Анны Ахматовой ассоциируется с синонимами - глубокая, могучая, неспешная и подспудно творящая. Творчество же Марины Цветаевой - страстное, буйное, сметающее любые ограничения и более всего влекущими к полноте личной свободы.
На мой взгляд характеры самих поэтесс представляют собой дополняющие одна другую ипостаси русского женского характера. Марина Цветаева достаточно жестко противопоставляла себя окружению, стремилась к полноте независимости и всегда была готова на самопожертвование ради отстаивания собственной правоты. В то же время Анна Ахматова спешила принять и утешить, углубиться в переживания других и растворить невзгоды мира в собственном сердце, принимая боли живущих как свои собственные и ни в чем не ставя себя выше других, а просто и непосредственно ощущая живое родство со всеми. Так вместе они слагают единую объемную картину русской "женской" поэзии, высвечивая две великие миссии, присущие носительницам Женского Начала - отстаивать собственную личностность, и в то же время исцелять, вдохновлять и оберегать других. Мне кажется, что рожденная ими "женская" поэзия столь же принципиально отличается от "мужской", сколь роль и позиция женщины в любви отлична от естественных для мужчин образцов поведения. Но это - особая тема, требующая отдельного разговора.
Пояснення:
