ответ:В центральном образе пьесы «Утиная охота», образе-типе, запечатлены явления, как бы уже и не зависящие от самого героя, явления, большей частью опасные и трудно искоренимые. Назвав их «зиловщиной», Валентин Распутин высказывал предположение: «...быть может, самая большая заслуга Вампилова как драматурга в том и состоит, что он одним из первых ее распознал и показал». Но «зиловщиной» далеко не исчерпывается сущность характера, созданного драматургом. Сопоставляя отношение самого Александра Вампилова, не считавшего Зилова отрицательным героем, с тем, каким он выступает в пьесе, иногда говорят о явном противоречии. Драма «Утиная охота», принадлежит к наиболее противоречивым и спорным произведениям писателя... Зилова нельзя рассматривать подонком, мелким, ничтожным человеком и т. д. и т. п. Встав на подобную точку зрения, мы ничего не поймем в пьесе и сведем ее содержание к фельетону на тему прожигателя жизни. Зилов — неоднозначный характер и двойственный по существу, весь построенный на контрастах и противоречиях: обаяние и ложь, мечтательность и хитрость, искренность и равнодушие — в герое пересекаются разные качества... Жизнь Зилова — это погоня за скудными развлечениями, скрывающая стремление уйти от скуки, обыденности, пошлости.
Объяснение:
Лотос нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого та світлого ідеалу.а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку. Тому ще одне символічне значення лотоса — це перемога краси й чистоти над брудом життя.
Павутина (з позицій буддизму) – символ нитки Долі, якою Великий Ткач (павук) прив’язує людей до павутини життя (минуле – теперішнє – майбутнє); символ скороминущості життя і плинності часу; спіраль, що уособлює собою творіння і розвиток; символ праведного життя, шлях до іння душі
Усі живі істоти, згідно давньоіндійським релігіям, перебувають у постійному круговороті народження і смерті –колесі сансари, що є символом давньоіндійського розуміння часу
На відміну від віртуальностіминулої доби, яка гармонійно доповнювала наявну реальність засобами мистецтва та літератури, сьогоднішній віртуальний світ, побудований на базі високих технологій, руйнує зв’язки людини з дійсністю.
«Все тече подібно до води, ніщо не зупиняється ні вдень, ні вночі», - писав Конфуцій
Як людина має реагувати на цю плинність?
За своєю сутністю час є незворотною течією, всередині котрої перебігають усі процеси людського буття.
