Земская больница не описана Чеховым подробно. В земских больницах обычно были палаты для больных и приемное отделение. Такие больницы были небольшими, часто в них работал только один доктор. В приемной стоит шкаф, в котором инструменты, в бутылке - карболовый раствор. Фельдшер Курятин курит зловонную сигару. Фамилия фельдшера автором выбрана специально. Она говорит о том, что герой много курит. Может быть, фамилия связана са словом "курятина". Есть такое обидное прозвище "курицын сын", то есть глупый и трусливый человек.
Пациенты этой больницы - люди простые и малообразованные, как дьячок Вонмигласов.
Чеховский рассказ вызывает смех и чувство возмущения хвастовством фельдшера.
Оноре́ де Бальза́к (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький романіст і драматург. Серія романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважається його головним твором.
Завдяки його завзятим за деталями та за невикривлене висвітлення суспільства Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі[en]. Він відомий за створення багатогранних персонажів, найменші з яких усе одно є складними, морально неоднозначними та цілковито людяними. Неживі об'єкти в його творах теж наділені характером, наприклад, часто описуваний ним Париж набуває людських властивостей. Його творами надихалися як багато відомих письменників, як-от Еміль Золя, Чарльз Дікенс, Гюстав Флобер, Джек Керуак, Куросава Акіра та Генрі Джеймс, так і філософів, як-от Фрідріх Енгельс. Багато творів Бальзака екранізували, і вони продовжують надихати нових письменників.
Бальзак був хворобливим упродовж усього свого життя, що могло бути спричиненим його напруженим робочим графіком. Його стосунки з родиною були завжди натягнутими через фінансові проблеми та особисті непорозуміння. 1850 року Бальзак одружився з Евеліною Ганською, польською поміщицею українського походження та коханням усього його життя; він помер у Парижі п'ять місяців по тому.
