Відповідь:
Поезія Лесі Українки приваблює своєю музичністю. У всіх своїх творах поетеса акцентує увагу не на діях, а на емоціях своїх ліричних героїнь, на їх душевних переживаннях, динаміці почуттів.
Дуже часто емоції набувають слухового чи зорового вираження, перетворюються на місткі символи та метафори. Мова поетеси афористична, вражає багатством зображувально-виражальних засобів. Леся Українка використовує можливості поетичної фонетики та синтаксису, вміє передати безнастанний рух.
У вірші "Хотіла б я піснею стати..." ліричну героїню вірша ваблять стихії, космос, вона має вітром літати від Ясних зір до глибокого моря. Є у неї і свої таємниці, "щастя... таємне", яке засяє разом із нею ясніше найяскравішої зорі й гучніше, ніж море.
У цьому вірші лірична героїня розповідає про своє бажання стати піснею, яка була б відомою в усьому світі, адже може до кожному плекати мрії про щастя, радість, долати життєві труднощі.
Поезія написана у жанрі ліричної сповіді і возвеличує прагнення творити красу і дарувати всім щастя. Вона просякнута життєстверджуючим пафосом. Віршовий розмір поезії — амфібрахій, який допомагає передати рух, політ, вир емоцій ліричної героїні.
Ось таким — казковим і реальним, земним і небесним постає перед нами світ героїні поезій Лесі Українки. Усі поезії просякнуті особистими почуттями автора. Тим ці твори й цінні, адже надають змогу читачеві насолодитися красою рідної мови, виховати в собі почуття, що підносять людину до небес.
Пояснення:
