Ть 25 ів :
невеликий пейзажний етюд острів скарбів

Сатира и юмор-это острая критика в художественной форме недостатков, пороков, которые стали нормой.Сатира Салтыкова-Щедрина родилась во второй половине Х1Х века. В этот период страна в борениях и муках сбрасывала с себя иго крепостного права, а новые буржуазно-капиталистические отношения только ещё формировались. Сама жизнь предопределила спрос на сатирические произведения.Опираясь на богатейшую образность народной сказки, пословицы и поговорки, Щедрин создал образы в художественной трактовке сложных общественных явлений, каждый образ заСказки Салтыкова-Щедрина тематически разно­образны. В сказках «Повесть о том, как один мужик двух генералов прокормил», «Дикий помещик», «Мед­ведь на воеводстве» сатирически изображаются пра­вительственные и общественные верхи, эксплуататор­ские классы. Два приема, наиболее часто используемые фольклором, положены в основание сюжета названных произведений. «Повесть о том, как один мужик двух генералов прокормил» помещает людей в условный, вымышленный мир, чтобы точнее указать их характерные особенности, отношения. В «Медведе на воеводстве» героями становятся очеловеченные животные.

Осінь – це надзвичайно красива пора. Барви осені  я відчуваю  усією душею. Різнобарвні кольори тішать погляд.Осінь непомітно  підкралась  до наших лісів, городів та садів. Здається, що дерева, немов ліхтарі, такі яскраві та красиві. Чарівниця–осінь ще з ночі почала  свою роботу, щоб раненько здивувати світ. То небо  синє-синє, безмежне і бездонне,  то пливуть по ньому дивні хмарки, то стало воно сірим і сумним, задощило густим  дощиком. Так і мій настрій: то веселий, то романтичний, то сумний. Знову  засміялося сонце з  висоти, розфарбувало дивосвіт – і заграло все довкола, ніби літо повернулося…Нині осінь нас чарує та показує  свої яскраві  кольори. Прощатись завжди сумно із красою навколишнього світу. Вільям Каллен Брошант  казав:  «Осінь – остання, чудова посмішка року».