КОНЕЦ 19 ВЕКА – НАЧАЛО 20 ВЕКА
Рубеж 19 и 20 вв. в рус. литературе – время зарождения и становления новых художественных систем, появление которых вызвано кардинальными сдвигами в мироощущении, радикальным переосмыслением взаимоотношений человека и мира. Небольшой по протяжённости отрезок времени оказался насыщенным событиями эпохального масштаба (войны, революции), что наложило особую печать на эстетическое сознание и лит. творчество. Смещаются ориентиры и ценности, казавшиеся незыблемыми: социально-исторический оптимизм, вера в рациональное научное знание и, вместе с тем, в вечные начала народной жизни нередко подвергаются теперь сомнению, уступая место индивидуализму, тяготению к иррациональному, эсхатологическим настроениям. Напряжённый поиск эстетических идеалов, соответствующих новому мироощущению, приводит к появлению многочисленных литературных школ, групп и направлений.
Понятие «Серебряный век», возникшее в кон. 19 в. применительно к поэтам той поры (от Н.А. Некрасова до А .А. Фета и Я.П. Полонского), стало со временем одним из традиционных определений литературы кон. 19 – нач. 20 вв. В этом термине, при всей его условности, ясно прочитываются два осн. значения: идея внутренней целостности, завершённости данного лит. периода и качественная его оценка, мысль о новом расцвете русской литературы в 1890–1910-е гг.
Объяснение:
елітарної:
плюси:
1: Елітарна культура закладає новаторські ідеї і сприяє суспільному прогресу, утворення нових течій та ідей. Вона стимулює людину на активну перетворювальну діяльність.
2: Сприяють соціалізації та самопізнання. У процесі ознайомлення з продуктами високої культури формується особистість людини, зміцнюється думка, розставляються пріоритети і виробляються певні погляди на життя. Особистість долучається до хорошим манерам.
3: Результати творінь привілейованої частини суспільства відрізняються креативністю і абстрактністю, різноманітністю форм, що долучає людей до високоінтелектуальної діяльності, здатності до нестандартного мислення.
4: Відсутність анонімності. Тут авторство є метою творчої діяльності. Через це до сьогоднішніх днів все високоінтелектуальні творіння є авторськими.
і т.д
мінуси:
1: Споживачем елітарних творів може стати тільки високоінтелектуальний людина. Щоб розуміти всі тонкощі, потрібно вміти грамотно і тверезо мислити, розбиратися в класичній літературі, музиці і філософії. Такі розширені знання недоступні для основної маси людей. Цінителями високого мистецтва можуть стати певні соціальні верстви, здатні до споглядання, осмислення і регулярної інтелектуальної діяльності.
2: Елітарна культура функціонує за до складного мови, знакових систем і символів, які відрізняються строгістю і критичністю.
3: Така культура вельми суперечлива. Незважаючи на новаторство і нестандартність, вона націлена на консерватизм, тобто на збереження колишнього і звичного.
4: Сучасні продукти елітарної культури мають велику вартість, ніж продукти масової культури, що також робить їх недоступними для більшої маси людей.
Масова культура:
плюси:
1: масова культура «демократична», тому що вона звернена до всіх людей незалежно від нації, класу, рівня бідності чи багатства.
2: масова культура як би компенсує емоційний дефіцит, який все більше присутня в нашому житті, адже вона (масова культура) носить розважальний характер. Кожна людина має право після складної трудового тижня, прийти, наприклад, в той же самий кінотеатр, і від душі повеселитися, посміятися на який-небудь американської комедії, яка не має особливого сенсу і відноситься за всіма ознаками до масової культури. Люди мають повне право не тільки «працювати мізками», а й просто отримувати задоволення.
3: завдяки сучасним засобам масової комунікації людям стали доступні багато творів мистецтва, що мають високу художню цінність. Так по телебаченню ми маємо можливість подивитися фільми, які були зняті ще в минулому столітті, який-небудь спектакль або концерт ... В мережі Інтернет ми можемо знайти багато, дійсно, цікавого і корисного - книгу або репродукцію картини відомого художника.
4: завдяки масовій культурі, на сьогоднішній день доступною стає елітарна. Можна не ходити в театр, але залізти в Інтернет і знайти необхідну музику або постановку, інформацію. Раніше, такої можливості у більшості населення не було. І все одно, хоч як крути, але еліта залишилася. І саме вона спрямовує масову культуру в потрібне русло, пропагує те, що вигідно.
мінуси:
1: масова культура спрямована на виробництво «масової людини», запозичить свої думки з радіо- і телепередач, реклами, глянцевих журналів. Запозичуючи думки і зразки поведінки, людина стає простим виконавцем заданих ролей з атрофованої особистістю, тобто людина знеособлюється.
2: Люди не хочуть думати, не хочуть не те щоб щось своє складати, а й просто читати. Людина вже не виражає себе ні в чому, а тільки споживає готове. Масова культура спрямована на спрощення суспільства. Все простіше і простіше, все одноманітно і одноманітно. Під впливом масової культури обезличиваются не тільки окремі люди, а й взаємини між ними. Люди все більше спілкуються по Інтернету, пишуть листи по Інтернету, виходять заміж через Інтернет, не виходячи з дому, замовляють продукти і так далі. Але ж людям дуже важливо подивитися в очі один одному під час розмови, щоб зрозуміти, що кожен з них собою представляє. Зараз це, на жаль, зникає.
3: Продукція масової культури нав'язує певні норми і цінності, при цьому активно впливаючи на психологію людини. Людина як би стає «бранцем» цієї культури, причому ніхто і не намагається вибратися з цього полону. Масова культура, і зокрема, серіали, ток-шоу, різні сайти в мережі Інтернет займають занадто багато вільного часу у сучасної людини, просто нахабно «крадуть» його!
Але ж, якщо задуматися, не існувало б масової культури без самих мас. У наш час люди, дійсно, залежні від масової культури. Вони вже самі не уявляють своє життя без неї.
4: "Масова культура" робить з людей сіру безлику масу і прищеплює нам спрощені зразки і стереотипи поведінки.
