Почему роман обломов вызвал и вызывает противоречивые оценки критиков и читателей ?

В незапаметные годы на долину упала Нокомис,дочь ночных светил, и родила дочь и назвала её Веноной.Когда Венона выросла,она поженилась Став взрослым, Гайавата надевает волшебные мокасины, берет волшебные рукавицы и отправляется на поиски отца,чтобы отомстить ему.Обнаружив отца он начал сражение,которое длилось три дня,а после отец уговаривает Гайвату вернутся домой.Гайавата находит себе жену, прекрасную Миннегагу из племени дакотов.Страшась благородных стремлений Гайаваты, злые духи заключают против него союз и топят в водах Гитаи-Гюми его ближайшего друга музыканта Чайбайабоса. Гайавата от горя заболевает,но его исцеляют.В селеньях индейцев начинается голод. Гайавата отправляется на охоту, но безуспешно, а Миннегага слабеет день ото дня и умирает. 

«Послухай, якщо ти цю секунду не перестанеш, клянусь, я вліплю тобі такий ляпас, який ще ніхто на світі не отримував ». «Щоб його лихоманка замучила, цього розбійника кравця!» … «Це ще що? Нy і нахаба! ». У цю побутову, звичну для Журдена манеру висловлюватися деколи вклинюються слова іншого характеру, вимовляючи які Журден хочеться похизуватися своєю освіченістю, але, не розуміючи їх значення, вживає невпопад, що створює комічний ефект: «Мовчати, кажуть вам. Обидві ви невігласи. Вам невтямки, які це мені дає пре-ро-га-тиви ». Чесне слово, я й не підозрював, що ось вже більше сорока років говорю прозою. Тяга до дворянства Г-жа Журден: Ти збожеволів на всіх цих примхах, благовірний. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими панами. Г-н Журден: У тому, що я займаюся важливими добродіями, видний мій здоровий глузд: це не в приклад краще, чим водитися з твоїми міщанами.