склалося і в романі Сервантеса про пригоди Дон Кіхота. Ця людина поєднувала в собі відразу кілька якостей, а тому його цілком можна і навіть потрібно називати одночасно героєм і людиною дивною, незрозумілою. Втім, варто обов’язково зазначити, що така особливість Дон Кіхота зробила його тільки кращим, забезпечила його неповторними і унікальними якостями. Думається, що саме з цієї причини цей твір і став настільки популярним і визнаним у всьому світі.
Благородний лицар Док Кіхот, звичайно, був героєм. Геройством можна назвати те, що він присвоїв собі складний для захисту та виправдання титул лицаря. Проблема лицарства в тому, що завжди ці люди боролися з масовою соціальною несправедливістю, повставали проти неї для того, щоб зробити світ навколо себе кращим і справедливішим. Лицарі завжди кидали виклик тим, хто був помітно сильніше їх – правителям країн, які гнобили і експлуатували простий народ. Звичайно, виправдати такий статус зовсім не так просто, як здається. Це вимагає особливого, неповторного відношення до своєї справи, старанності і почуття відповідальності перед звичайними людьми, своїми співгромадянами. Втім, варто зауважити, що з виконанням такого завдання Дон Кіхот справлявся просто чудово. Головним для нього було – прагнення до ідеалу, а тому бути лицарем, наділеним високим моральним обличчям, було для нього зовсім не так складно.
