Сообщение о жизни в имении троекуровых 10 .

Я щиро сподіваюся, що через років 50 люди придумають нову енергію. І у цій енергії не буде мінусів. І ніяких наслідків (вибухи і т.п.). У цій енергії буде один великий плюс. Її можна буде переробляти дуже багато раз вже після її використання.Ще дуже хочеться, щоб не було тютюну і алкоголю. Адже вони вбивають величезна кількість людей. Країна буде багатшим, якщо не буде і наркоманії. І тоді буде більше великих людей.Важливо, щоб країна набула великого авторитету на Землі. І дипломатичні відносини у нашої країни були з усіма країнами.Добре буде, якщо наша країна зможе створити вічний двигун! І разом з англійськими вченими повторить досвід тридцятирічної давності і зможе створити телепорт спільними зусиллями.Я бачу себе розумним і спортивним. А в майбутньому я уявляю себе найкращим футболістом Європи. З лави запасних із заздрістю до моїх здібностям дивляться Торрес і Мессі. Країну я в майбутньому бачу великий, щоб до її складу входила Україна, Білорусія, Іспанія і інші хороші країни. Тоді в збірній крім Павлюченко буде Шевченко, Торрес, Бекхам. Збірна з такими гравцями нарешті переможе і Бразилію, і Аргентину.Зі своєю сім'єю я б жив в Мадриді в двоповерховому будинку з лазнею, басейном, садом і їздив би на Порше Кайен.

Свой литературный путь Тургенев начал как поэт. В 1838-1847 гг. он пишет и печатает в журналах лирические стихотворения и поэмы («Параша» , «Помещик» , «Андрей» и др. ) . На первых порах поэтическое творчество Тургенева развивалось под знаком романтизма, позднее в нем преобладают реалистические черты. "Записки охотника" как смысловой фундамент всего дальнейшего творчества. Перейдя в 1847 г. к прозе («Хорь и Калиныч» из будущих «Записок охотника» ) , Тургенев оставил поэзию . Влияние дружбыТургенева и Белинского на дальнейшее развитие творчества Тургенева. Основные произведения и политические взгляды Тургенева, жизнь за границей. Деятельность членов редколлегии журнала "Современник". «Рудин» (1856), «Накануне» (1860) , «Дворянское гнездо» (1859), «Отцы и дети» (1862), повести «Лея» , «Вешние воды» , в которых вывел как представителей уходящей дворянской культуры, так и новых героев эпохи - разночинцев и демократов. Его образы самоотверженных русских женщин обогатили литературоведение особым термином-"тургеневские девушки". В поздних романах «Дым» (1867) и «Новь» (1877) изобразил жизнь русских за границей. В конце жизни Тургенев обращается к мемуаристике («Литературные и житейские воспоминания» , 1869-80) и «Стихотворениям в прозе» (1877-82), где представлены едва ли не все основные темы его творчества, а подведение итогов происходит словно бы в присутствии близящейся смерти. Умер писатель 22 августа (3 сентября) 1883 в Буживале, близ Парижа; похоронен на Волковом кладбище в Санкт-Петербурге. Смерти предшествовало более чем полтора года мучительной болезни (рак спинного мозга) . Источник: http://citaty.su/kratkaya-biografiya-turgeneva