Объяснение:
I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань 1. Проблемне питання 2. Перевірка домашнього завдання. Завдання тестової форми 1. Григір Тютюнник народився А На Харківщині Б На Полтавщині В На Сумщині 2. Григір Тютюнник закінчив філологічний факультет А Київського університету Б Донецького університету В Харківського університету 3. Слова: "Григір Тютюнник - це Григір Тютюнник. Такого у нас не було й ніколи не буде" належать А Ларисі Мороз Б Павлові Мовчану В Валерію Шевчукові 4. Відлік творчого шляху Гр. Тютюнника можна вести від оповідання А "Зав'язь" Б "Перед грозою" В "В сутінки" 5. Премією імені Лесі Українки відзначено такі твори письменника, як А "Климко", "Вогник далеко в степу" Б "Облога", "Син приїхав" В "Дикий", "На згарищі" 6. Повістю в новелах називають твір Гр. Тютюнника А "Климко"Б "Облога"В "Вогник далеко в степу" 7. Прізвисько "Чи-це-я-чи-не-я" мав герой повісті "Вогник далеко в степу" А Василь Силка Б Василь Обора В Василь Кібкало 8. "Він і в ході, і в руках, і з лиця млявий, аж кислий. І весь якийсь видовжений: руки довгі, ноги довгі, обличчя довге, навіть лоб не можна сказати, щоб високий, а розтягнутий угору і звужений, і не розбереш, чи то він дуже здивований, чи ось-ось заплаче". Це портрет А Василя Силки Б Павла В Василя Кібкало 9. " ... Любить географію й розповідає про кожну країну так, наче він там був. Від старших двох братів, які пішли на війну й не повернулися, ... зосталися їхні підручники, географічний атлас і книжка про Дерсу У зала", - так сказано про А Василя Кібкала Б Василя Силку В Василя Обору 10. Наймовчакуватіший і найдужчий серед хлопців був А Павло Б Василь Силка В Василь Обора 11. Фільм "Скляне щастя" створено за мотивами
Пугачев милостив и добр. На всем протяжении повести один только раз показана суровая расправа с Мироновыми и Иваном Игнатьевичем. Однако, ” на войне как на войне – это беспощадное отношение к своим врагам. Образ Пугачева глубоко симпатичен А. С. Пушкину: он наделил его прекрасными человеческими качествами, и он предстает перед нами в живом образе истинно русского человека, душой и сердцем болеющего за судьбу родного народа.
В повести перед нами встает образ милой, спокойной дамы, с которой Маша Миронова встретилась в Царском Селе. “Она была в белом утреннем платье, в ночном чепце и душегрейке. Ей казалось лет 40. Лицо её полное и румяное, выражало важность и спокойствие, а голубые глаза и легкая улыбка имели прелесть неизъяснимую.
Объяснение:
