У лукоморья дуб зелёный;
Златая цепь на дубе том:
И днём и ночью кот учёный
Всё ходит по цепи кругом;
Идёт направо - песнь заводит,
Налево - сказку говорит.
Там чудеса: там леший бродит,
Русалка на ветвях сидит;
Там на неведомых дорожках
Следы невиданных зверей;
Избушка там на курьих ножках
Стоит без окон, без дверей;
Там лес и дол видений полны;
Там о заре прихлынут волны
На брег песчаный и пустой,
И тридцать витязей прекрасных
Чредой из вод выходят ясных,
И с ними дядька их морской;
Там королевич мимоходом
Пленяет грозного царя;
Там в облаках перед народом
Через леса, через моря
Колдун несёт богатыря;
В темнице там царевна тужит,
А бурый волк ей верно служит;
Там ступа с Бабою Ягой
Идёт, бредёт сама собой,
Там царь Кащей над златом чахнет;
Там русский дух... там Русью пахнет!
И там я был, и мёд я пил;
У моря видел дуб зелёный;
Под ним сидел, и кот учёный
Свои мне сказки говорил.
Вільшаний король
нім. Der Erlkönig
Erlkoenig Jena 01.jpg
Жанр балада
Автор Йоганн Вольфганг фон Гете
Мова німецька
Опубліковано 1782
Окреме видання Král duchů[d], Král duchů[d], Král kouzelný[d], Q42201725? і Q42202085?
Переклад Максим Рильський Борис Грінченко Пантелеймон Куліш
S: Читати у Вікіджерелах
«́Вільша́ний коро́ль», «Лісови́й цар», «Вільша́ний цар» (нім. Der Erlkönig) — балада Йоганна Вольфганга фон Гете, написана в 1782 у році. Описує смерть дитини від рук надприродної істоти, духу — «Лісового царя» (при цьому невідомо, вбив його дух, чи хлопчик просто був хворий і марив).
Поет описує батька з сином, що скачуть на коні через ліс в негоду вечірньої пори. Синові здається, що його вабить до себе вільшаний цар; батько ж пояснює йому, що це все йому ввижається. Наприкінці син кричить про те, що лісовий цар наздогнав його. Коли вони нарешті приїжджають додому, батько виявляє, що дитина мертва.
Балада кілька разів перекладалася українською мовою. Найбільш відомі переклади Максим Рильський, Борис Грінченко Пантелеймон Куліш.
