Події відбуваються в мальовничому куточку Англії. Там протікає річка Дон, ростуть широкі ліси, які простягаються від Шефілда аж до Донкастер. Події належать часам царювання Ричарда І.
Автор змальовує красу природи: крислаті дуби, пагорб правильної форми.
На галявині знаходяться два чоловіки. Старший з них виглядає похмурим. Він одягнутий у шкіряну куртку, підперезану широким поясом. До неї прикріплена сумка та сопілка. На шиї в чоловіка кільце, схоже на собачий ошийник. На ньому написано: "Гурт, уроджений раб Седрика Ротервудського".
Інший чоловік вдягнутий, як свинар. Він теж має ошийник, але з написом: "Вамба, раб Седрика Ротервудського". До його шапки прикріплені дзвіночки, які є характерною ознакою зовнішності в клоуна або блазня, якого багаті люди тримають для розваги.
Свинар сумний, якийсь байдужий до всього, проте його очі показують, що він усвідомлює свій пригноблений стан і готовий боротись. Зовнішність Вамби, навпаки, вказує на задоволеність своїм становищем. Чоловіки говорять про те, що лише їхній господар Седрик захищає простий люд від іноземних колонізаторів. Раптом вони бачать вершників.
Розділ ІІ
Коли вершники наближаються, чоловіки розуміють, що один з них — духовна людина високого рангу. На плечах у нього плащ "із каптуром з найкращого фламандського сукна". Риси його обличчя здаються приємними, але очі блистять "лукавим вогником". Усупереч монастирському статуту його одяг є розкішним.
Супутником духовної особи є високий, смаглявий, мускулистий чоловік. Він теж вдягнений у довгий плащ, під яким видніється кольчуга й великий кинджал.
Первая мысль спора, возникшая случайно, была важной и для Базарова, и для Павла Петровича. Это был спор об аристократии и её принципах. Павел Петрович именно в аристократах видит основную общественную силу. Значение аристократии, по его мнению, в том, что когда-то она в Англии дала свободу, что в аристократах сильно развито чувство собственного достоинства, самоуважения. Аристократизм – бесполезное слово. В безделье и пустой болтовне Базаров видит основной политический принцип всего дворянского общества, живущего за чужой счет
