Лев Николаевич Толстой.
Под городом Тулой есть маленькая деревенька – Ясная Поляна.
В Ясной Поляне, осенью, родился мальчик, названный Левушкой ̶ будущий великий русский писатель ̶ Лев Николаевич Толстой. В Ясной Поляне детство Левушки.
В семье было много детей. Они вместе катались на лошадях, рассказывали друг другу сказки или просто играли. Но самой любимой игрой была игра «Муравейные братья». Главная тайна игры написана на зеленой палочке, а палочка зарыта в старом лесу, на краю оврага. Когда придет время и тайна откроется, все люди обретут счастье и любовь.
Лев Толстой рано остался без родителей. Мальчику не было и двух лет, когда умерла мама, а через три года умер и отец. Детей воспитывала тетя.
Лев Николаевич Толстой был граф – знатный и богатый человек. Он мог бы вообще ничего не делать, но, несмотря на это работал вместе
Події роману Стендаля "Червоне і чорне" відбуваються у Франції в період героїчної та романтичної епохи — доби Реставрації. Головний герой цього роману — простий селянський хлопець, син теслі — Жульєн Сорель. Особистість Жульєна героїчна, трагічна й суперечлива. Жульєн Сорель — носій ідей майбутньої революції, він постать незвичайна. Сорель не позбавлений честолюбних мрій, бажання діяти, посісти вище місце у суспільстві. Битий через фізичну слабкість, через те, що був несхожий на інших, розумний, чесний. Звідси походить потенційна революційність і протест в душі і діях Сореля, його готовність протистояти долі. Вихований на книжках і розповідях лікаря наполеонівської армії, юнак поринув у світ ілюзій, його ідеалом став Наполеон, який був як і він, плебеєм. Жульєн мріє стати єпископом, бо це звання відкриває шлях до всього: до багатства і до вищого світу. У дев'ятнадцять років Жульєн Сорель потрапив у будинок мера міста Вер'єр пана де Реналя, де він постає таємним борцем із соціальною системою. Сталося так, що він покохав пані де Реналь, але прагнення потрапити у вищий світ і бути коханцем знатної красуні не дозволило Жульєну побачити велике і чисте почуття, задля якого люди віддають своє багатство. Потім Жульєн Сорель потрапив у семінарію Безансона. Здається, тут юнак серед своїх, плебеїв. Але серед тупих, недалеких семінаристів він відчув тільки люту ненависть і відчуження. Через деякий час, завдяки рекомендаціям абата Пірара, Жульєн потрапив у Париж, в будинок маркіза де Ла-Моля. Він у вищому світі, працює в бібліотеці, пізнає світські манери. Мрія здійснилася — Жульєн досяг бажаної мети, його покохала знатна красуня — Матильда де Ла-Моль, дочка маркіза. Але його ілюзії, зіткнувшись з реальністю, руйнуються, бо маркіз ні за що не дає згоди на одруження своєї дочки з плебеєм, навіть дізнавшись, що у Матильди буде дитина від Жульєна. І ось, захищаючи свою честь, Сорель потрапляє у в'язницю. Чекаючи на страту, він відмовляється від будь-якої до Двобій із суспільством, із запрограмованою долею закінчується фізичною поразкою і водночас моральною перемогою головного героя твору, перемогою усього прогресивного над зашкарублим, консервативним, тобто поверненням героя до його незалежного і сильного духовного єства.
Історія Жульєна Сореля — це трагедія особистості, що кинула виклик суспільству. Жульен хотів довести, що такі, як він, заслуговують на кращу долю. Бунт Сореля — це спроба зруйнувати соціальні і моральні межі між плебеями та аристократами, і Жульен дуже швидко зрозумів справжній сенс життя, його нескладний механізм.
