Как менялась природа в произведении островского гроза?

Вроде так: 
1)На Русь приходит безбожный царь Батый. 2)Батый посылает послов к рязанскому князю Юрию с ултиматумом3)Юрий просит военной у князя владимирского Георгия, но Георгий отказался Рязанский князь посылает к Батыю своего сына Федора Юрьевича с дарами и не нападать на Рязанскую землю, но тот желает, чтобы рязанцы привели к нему «на блуд» жён и дочерей. 5)Батый предлагает Федору Юрьевичу отдать свою жену, но тот отказался, тгда Батый убивает его. 6)Юрий собирает своё войско и идет на сражение с Батыем7)Батый убил князя Олега8)Войско Батыя обступает Рязань, и начинается непрерывная пятидневная битва. 9)Падение Рязани и жесткая расправа с жителями города. 10)Ингварь и Евпатий Коловрат спешат на Рязани, но прибывают уже после её разорения11)Евпатий собирает дружину и и идёт сражаться с татарами. 12)Внезапное нападение повергла татар в страх. 13)Евпатий рассекает Батыева шурина пополам «до седла». 14)Татары убивают Евпатия Коловрата, но боятся его даже мёртвого. 15)Ингварь в это время оплакивает своих братьев, мать и родственников, находит их тупы и хоронит по христианскому обычаю. 16)Ингварь Ингоревич становится рязанским князем и «обновляет» землю Рязанскую: строит заново церкви, монастыри, собирает людей. 17)Итог повести: «И стала христианам радость, ибо избавил их Бог крепкою рукою своею от безбожного царя Батыя».

Байрон «Хотів би жити знов у горах» у перекладі Д.Паламарчука. Аналіз.  Вірш «Хотів би жити знов у горах» написаний дев’ятнадцятирічним Байроном у 1807 році, коли він був ще студентом Кембриджа. Цей вірш входить до першої збірки віршів молодого поета «Години дозвілля» (Hours of idleness).Головна тема вірша – протест проти загальноприйнятних норм моралі тогочасної Англії.Ідея – втеча з сьогодення до радісного світу минулого дитинства.Вірш являє собою внутрішній монолог поета, який живе у духовній пустці, без любові та друзів. Такі самі ідеї турбували його сучасників. Тому поезія Байрона віддзеркалює основні проблеми того часу.Художні особливості вірша: Епітети: дитям безжурним, в морях суворих, хвиль розбурханих, Англії пихатій, грізний океан,   вертепний галас,  втіх нещирих, дух похмурий мій, небо грозове. Порівняння: душа, мов птах прип'ятий;  як мені з душного світу, мов голуб до свого кубла, у небо грозове злетіти. Риторичні звертання: дай утекти мені, талане, на лано урвищ і горбів;  То, Правдо, промінь твій жорстокий вернув мене у ниций світ;  А ти, о Жінко, світоч вроди.Риторичні запитання: Навіщо ж темрява ховає той знак останньої межі? Де ж друзів коло? Чом не склалась та приязнь вірна і свята? Метафори: серце стало крижаним; тамує келих скорботу й біль; я серцем завжди сирота; в серці в мене стільки льоду;  світ лукавства і облуди.