Определи жанр произведения ссора домов​

Композиційно драма складається з прологу й трьох дій, співвіднесених з різними порами року, із зародженням, розвитком, згасанням інтимних почуттів і переживань Мавки та Лукаша.

Объяснение:

Пролог уводить читача у світ казки, в якій діють фантастичні істоти, містить у зародку вияви всіх конфліктів, реалізованих у драмі. Композиційну роль у творі відіграють картини природи. Сюжет твору становить історія кохання Мавки й Лукаша. Пори року змінюються відповідно до розвитку почуттів Мавки й Лукаша: провесна — пробудження кохання; весна— його розквіт; пізнє літо — зрада Лукаша (відбувається зав’язка конфлікту і перипетії кохання); осінь-зима — смерть Лукаша, але миттєвості весни символізують перемогу над смертю і поєднання душ закоханих; у такий б авторка підкреслює також і багатогранний зв’язок людини й природи.

Особливість сюжетної побудови «Лісової пісні» виявляється у наявності двох кульмінаційних вершин, адже після першої кульмінації (Лукаш зраджує Мавку і сватає Килину; його вибір штовхає Мавку в обійми «Того, що в скалі сидить») події не йдуть на спад — третя дія («пізня осінь») виявляє колосальну боротьбу пристрастей: Лукаш перетворюється на вовкулаку і знову стає людиною, Килина заклинає Мавку, перетворивши її на вербу.

Роман "Герой нашего времени" Лермонтова считается одним из лучших произведений классической русской литературы. Говорить о нем можно очень долго - интересных тем для обсуждения более чем достаточно. Сегодня мы остановимся на одной из них - попытаемся понять, каким было отношение Печорина к Мери. Характер Печорина Сначала следует разобраться в характере главного героя. Нельзя не признать, что это человек, по своему развитию выше общества, окружающего его. Однако он не сумел найти применения своим талантам и е годы - сложный период в российской истории. Будущее молодых людей того времени было "иль пусто, иль темно". Лермонтов в Печорине запечатлел черты молодого поколения тех лет. Портрет его героя составлен из пороков всего времени. В нем как будто два человека. Первый из них действует, а второй наблюдает за его действиями и рассуждает о них или, вернее, осуждает. Отрицательные черты характера Печорина В Печорине можно заметить множество отрицательных черт, включая и эгоизм. Хотя Белинский не мог согласиться с этим. Он говорил, что эгоизм "не обвиняет себя", "не страдает". Действительно, Печорин страдает из-за того, что ему скучно среди людей, принадлежащих к "водяному обществу". Стремление из него вырваться заключается в том, что герой растрачивает себя на различные мелкие дела. Печорин рискует жизнью, ища забвения в любви, подставляя чеченские пули под себя. Он очень страдает от скуки и осознает, что жить так, как живет он, неправильно. Герой честолюбив и злопамятен.