Тема поэта и поэзии была ведущей в творчестве А.С.Пушкина на протяжении всей его жизни. В то время, как менялись идеалы свободы, творчества, вдохновения и счастья поэта, тема поэтического назначения поэта и поэзии в общественной жизни оставалась постоянной.
Уже в период раннего творчества Пушкин с немалой долей иронии выражает свое мнение о поэтах-современниках. Показательно стихотворение «Лицинию», которое отражает отношение поэта к российской действительности, предвосхищает политческий цикл петербургского периода. Здесь возникает образ поэта, стоящего выше греховной земной власти, послушного лишь правде:
В сатире праведной порок изображу
И нравы их веков потомству обнажу.
Объяснение:
кажется так
Отже, ми прочитали поезії Галини Кирпи. І, напевно, кожен з вас
переконався, що її твори - надзвичайно особистісні, глибокі, образні.
Вона, говорячи про, здавалося б, звичайні речі, змушує нас розмір-
ковувати над чимось дуже важливим. І над тим, що чудовий янгол-
охоронець може завжди тихенько супроводжувати кожного з нас, і у
кожного він свій. І про нього, напевно, треба думати. А інколи він
може заснути, і тоді, напевно, треба самому вирішувати нагальну
проблему.
А вірш про Лева насправді про те, що найголовніша цінність на
землі — бути вільним. Усвідомлення значущості, цінності волі при-
ходить не одразу. Навіть до могутніх левів, якщо вони звикли жити
у клітці.
Бо насправді навіть найкращий і найдосконаліший зоопарк - це
неволя. У ній не повинні жити звірі. Тим більше - люди. Бо коли
поетеса пише про Лев’ячу Державу, вона цілком очевидно має на
увазі людей. Люди повинні бути вільними, бо інакше життя втрачає
сенс. Існує така хороша приказка: «Птахи, народжені в неволі, дума-
ють, що літати — це хвороба».
А як ви розумієте цю приказку? Чому саме? Аргументуйте свою точку
зору.
Объяснение: