А) Тарас Бульба
Объяснение:
Вот оно:
"Хочется мне вам сказать, панове, что такое есть наше товарищество. Вы слышали от отцов и дедов, в какой чести была у всех земля наша: и грекам дала знать себя, и с Царьграда брала червонцы, и города были пышные, и храмы, и князья, князья русского рода, свои князья, а не… недоверки. Всё взяли бусурманы, всё пропало. Только остались мы, сирые, да, как вдовица после крепкого мужа, сирая, так же как и мы, земля наша! Вот в какое время подали мы, товарищи, руку на братство! Вот на чём стоит наше товарищество! Нет уз святее товарищества!.. Бывали и в других землях товарищи, но таких, как в Русской земле, не было таких товарищей… так любить, как русская душа, – любить не то чтоб умом или чем другим, а всем, чем дал Бог, что ни есть в тебе…
Для мене бібліотека - це ...»
Читачі, які відвідали бібліотеку - філію № 22 у вересні, були заінтриговані цікавим завданням, отриманим від співробітників бібліотеки. Їм запропонували написати твір на тему: «Для мене бібліотека - це ...».
І раптом на нас обрушилася лавина приємних і теплих слів про бібліотеки, читанні, книгах, про те, що ми, виявляється, дуже потрібні людям.
Несподівано особисті, трепетні, ліричні одкровення наших читачів стали своєрідним подарунком співробітникам бібліотеки до Всеукраїнського дня бібліотек.
