Світ поділений на дві частини — Добро і Зло, між якими точиться запекла боротьба. Добра більше, адже, якби це було не так, світ уже загинув би.
Тематична сутність творуя романтик. У цій новелі автор розглядає колізію гуманізму і фанатизму, ідеалом синівської любові і фанатичним служінням згубній доктрині, яка вимагає зречення від усього людяного.
II. Проблематика новели, М. Хвильовий розвінчує фальшиву романтику,-що заступає собою людські цінності, штовхає на злочин, веде до руйнації душ головного героя. Герой твору (єство – «Я») опиняється перед неминучим вибором, зазнає роздвоєння, яке розкривається у повсякчасних спробах самовиправдан-ня
Для початку варто зауважити, що судити Тараса Бульбу, який жив у 17 столітті, за мірками теперішнього часу як мінімум некоректно. 17-те століття - це не 21-е.
Як відомо, основою повісті Миколи Васильовича Гоголя "Тарас Бульба" лягла історія козацького повстання 1637—1638 років, пригніченого гетьманом Миколою Потоцьким. Події, описані в повісті, відбуваються серед запорізьких козаків.
Запорізьке козацтво мав свій кодекс честі, та й до смерті вони ставилися не так, як ми зараз. Кожен козак розумів, що він може загинути у битві будь-який момент - це було само собою зрозумілим. Так само зрозуміло те, що всі козаки - майже брати: ніколи не знаєш, хто прикриватиме тобі спину в бою. Саме тому для козака зрада, зрада – непробачні.
Тарас Бульба не міг зробити інакше: ганьба зради падала на всю його родину. Не вбий він сина сам, Андрія вбив би будь-який із козаків, і не факт, що у зрадника смерть була б такою легкою, як від кулі. Просто вигнати його з сім'ї та Січі – не вихід, далеко він би не пішов. Тобто з погляду того часу Тарас мав рацію, більше того, він не мав іншого виходу.
Вибач, але якщо скористаюся перекладачем забанять.Сам переведи
