Портрет героя: «Сама його зовнішність неминуче привертала увагу всіх, хто його бачив. Маючи понад шість футів зросту, він був надміру худий, через що здавався значно вищим. Погляд у нього був гострий і пронизливий, за винятком тих періодів апатії, про які вже відомо, а тонкий орлиний ніс надав його обличчю жвавості й рішучості. Випнуте квадратне підборіддя також свідчило про те, що він людина рішуча. Його руки завжди були в чорнилі й плямах від хімічних препаратів».Вигляд рук: «рука вся поцяткована такими ж шматочками пластиру і вкрита плямами від міцних кислот».Про професію: «…Я – детектив-консультант».Захоплення: «Вміння грати на скрипці», «вправний фехтувальник, боксер і шпажист», «Він уже багато років дотримувався системи робити короткі виписки з газетних заміток, що стосувались людей і подій, тож важко було знайти особу чи факт, про які він не міг би негайно дати якихось відомостей», «його захопленням була хімія», опера.Риси характеру: «Холмс, безперечно, був не з тих, з ким важко жити поряд. Він різко вирізнявся спокійним характером і сталістю в звичках», «Його енергія не мала меж», повага до старих(місіс Хадсон), дружба (лікар Вотсон).Сміх: «…Я взагалі не чув, щоб він сміявся часто, і завжди його сміх віщував комусь лихо…».Чесність: «…поряд з успіхами обов’язково повинні занотувати й оцю мою невдачу».Інші деталі: «…Шерлок Холмс мав дивовижну здатність за бажанням відволікатися від думок, що обсідали його», «…він примудрився не зрадити властиву йому котячу пристрасть до охайності», «…одним із недоліків Шерлока Холмса, якщо це справді можна назвати недоліком, було те, що він майже ніколи і ні з ким не ділився до кінця своїми планами доти, доки цілком їх не здійснював», «йому була властива нелюбов до всякої гласності», «Його похмурій і не схильній до марнославства натурі були неприємні галасливі похвали…».Вміння зрозуміти людину: «… Я ніколи не кохав, Вотсоне, але якби мою кохану спіткала така смерть, я, можливо, діяв би так само…».
Куприн "Белый пудель" - сочинение "Рассказ Куприна «Белый Пудель» " Я прочитал рассказ Куприна «Белый Пудель» . Этот рассказ о происшествии с Серёжей, Арто и стариком. Серёжа был мальчиком двенадцати лет. Он был одет в старую одежду, ходил босиком, был среднего роста. Серёжа был любопытным и очень чувствительным. У Серёжи был друг - собака Арто. И утром его украл дворник для богатой барыни. Серёжа мог бы помешать дворнику, но он так устал, что сон одолел его. Когда они проснулись, был вечер. Дедушка не хотел верить, что собаку украл дворник. А когда поверил, то пытался успокоить Серёжу, говоря, что собака вернётся, хотя и знал, что это невозможно. Серёжа не мог мириться с кражей собаки. Ночью, когда было темно, он попытаться вернуть себе собаку, идя на риск. Попытка ему удалась: он собаку, несмотря на то, что ему было очень страшно. Сережа Арто, потому, что очень любил своего пса и относился к нему как к друг
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
