Таблица формулы различия сходство no n2o3 li2o feo mgo so3

Объяснение:

Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.

Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.

В порядке перечисления элементов будут выписаны валентности:
SO2 (4; 2); P2O5 (5; 2); C2H4 (4; 1); N2 (3); H2O2 (1; 2).
Хм, как правило, валентность элемента всегда постоянна. Водород образовывать лишь 1 связь, кислород всегда образовывает 2 связи, азот всегда образовывает 3 связи. Это связано с электронной конфигурацией элемента: кислород имеет лишь один электрон в оболочке, которым может образовать лишь одну связь, у кислорода на внешнем слое два неспаренных электрона, которыми он связывается с другими элементами, у азота три неспаренных электрона, которыми он образовывает связи. В случае с фосфором теория строения атома допускает такое понятие, как возбужденное состояние атома - один из электронов переносится на другую орбиталь. После этого валентность элемента возрастает на 2, как можно увидеть в примере с оксидом фосфора (V).