Нобелівська премія з хімії (швед. Nobelpriset i kemi) — вища нагорода за наукові досягнення в області хімії, щорічно присуджується Шведською королівською академією наук в Стокгольмі. Кандидати в лауреати премії висуваються Нобелівським комітетом з хімії. Премія є однією з п'яти заснованих згідно із заповітом шведського хіміка Альфреда Нобеля (пом. в 1896 році) від 1895 року, що присуджуються за видатні досягнення в хімії, фізиці, літературі, фізіології та медицини та за внесок у встановлення миру.[1]
Перша Нобелівська премія з хімії була присуджена в 1901 році Якобу Вант-Гоффу з Нідерландів. Кожен лауреат отримує медаль, диплом та грошову винагороду, сума якої змінюється протягом років. Нагорода присуджуються в Стокгольмі на щорічній церемонії 10 грудня — в річницю смерті Нобеля.
бертолетова соль - kclo3 и разлагается она по уравнению:
2kclo3 => 2kcl + 3o2
молярная масса кислорода(о2) m(o2)= 32г/моль, значит количество кислорода содержащегося в 40г равно
n(o2)=m/m=40/32=1,25моль
по коэффицентам стехиометрического уравнения в результате распада 1 моль соли образутся 1.5моль кислорода(3/2=1.5), значит кол-во соли для реакции должно быть в 1.5 раза меньше, чем кол-во кислорода:
n(kclo3)=n(o2)/1.5=0.83моль
молярная масса хлората калия: m(kclo3)=122.6г/моль, значит масса соли для реакции:
m(kclo3)=m(kclo3)*n(kclo3)=122.6*0.83=102.17г
подробнее - на -
