Яка основа є більш сильною – Сu(ОН)2 чи [Сu(NН3)4](ОН)2? Дати мотивовану відповідь

Появившиеся в последней четверти хх века нанотехнологии стремительно развиваются. по определению, данному этого направления эриком дрекслером, нанотехнология - "ожидаемая технология производства, ориентированная на дешевое получение устройств и веществ с заранее заданной атомной структурой". это значит, что она оперирует с отдельными атомами для того, чтобы получить структуры с атомной точностью. наномир сложен и пока еще сравнительно мало изучен, и все же не столь далек от нас, как это казалось несколько лет назад. большинство из нас регулярно пользуются теми или иными достижениями нанотехнологий, даже не подозревая об этом. например, современная микроэлектроника уже не микро-, а нано: производимые сегодня - основа всех чипов - лежат в диапазоне до 90 нм. и уже запланирована дальнейшая миниатюризация электронных компонентов до 60, 45 и 30 нм. более того, как недавно заявили представители компании "хьюлетт-паккард", , изготавливаемые по традиционной технологии, будут заменены наноструктурами.

1)ГідрогенНазву елементу дав видатний вчений Антуан Лоран Лавуазье. Назва походить від грецького ὕδωρ — вода та γενναω — народжую , що означає «той, що народжує воду» .Українська назва «водень» також відображає входження елементу до складу води.Російська назва «водород» — дослівний переклад латинської назви hydrogenium.Гідроге́н (Н) — хімічний елемент з атомним номером 1, що належить до 1-ої групи періодичної системи елементів.
2)Гелій. Локк'єр дав гелію ім'я, що відображає історію його відкриття (від грец. Helios — сонце). Оскільки Локк'єр вважав, що виявлений елемент — метал, він використовував в латинській назві елементу закінчення «ium» (відповідає українському закінченню «ій»), яке зазвичай уживається в назві металів. Таким чином, гелій задовго до свого відкриття на Землі отримав ім'я, яке закінченням відрізняє його від назв решти інертних газів.Геелій — хімічний елемент з атомним номером 2, який очолює групу інертних газів в періодичній таблиці.
3) Літій Свою назву літій отримав через те, що був виявлений в «каменях»
грец. λίθος — камінь. Сучасну назву було запропоновано Берцеліусом.Літій було відкрито 1817 року шведським хіміком і мінералогом Й. Арфведсоном. Спочатку в мінералі петаліті а потім — у сподумені і в лепідолітіМеталевий літій вперше отримав Гемфрі Деві 1818 року шляхом електролізу. Літій (Li) — хімічний елемент, м’який, сріблясто-білий, найлегший метал. Належить до лужних металів. Хімічно активний.
4) Берилій. Внаслідок солодкого смаку розчинних у воді сполук берилію елемент спочатку називали «гліцин», «гліциній»( від грец. glykys — солодкий). Сучасна назва походить від назви дорогоцінних каменів берилів (грец. beryllos), яке у свою чергу походить від назви міста Белур (Веллуру) в Південній Індії, неподалік Мадраса; з давніх часів в Індії були відомі родовища смарагдів.Бери́лій— хімічний елемент. Символ Be, ат. н. 4, ат. маса 9, Має один стабільний ізотоп Ве. Густина 1844 кг/м³, t плавлення 1284 °C.