Мова
Завантажити PDF
ігати
Редагувати
Інертні гази — це гази, які є зазвичай хімічно інертними (нереактивними) і в умовах заданої хімічної реакції не беруть участі в її перебігу. Зазвичай до інертних газів належать азот, вуглекислий газ, благородні гази, гексафторид сірки та ін. Інертні гази відзначаються великим значенням негативної ентальпії утворення. Вони є без запаху та неядовиті. Благородні гази також часто не реагують з багатьма речовинами і історично їх називали інертними газами. Проте у ширшому розумінні є також і інші інертні гази, які зазвичай використовуються для уникнення небажаних хімічних реакцій, що погіршують зразок. На відміну від благородних газів, інертний газ не обов'язково є елементарним і часто є газом, сполукою із декількох елементів. Багато хімічних реакцій вимагають їх проведення в атмосфері інертного газу через те, що кисень та водяна пара, що містяться у повітрі, можуть перешкоджати і утворювати небажані побічні продукти. Використання конкретного інертного газу пристосовується для конкретних умов. Наприклад азот, як інертний газ може бути використаний при паянні, а при використанні зварювання металів при високій температурі він може вступати у небажану реакцію, тому його заміняють на дещо дорожчий аргон, який як благородний газ і при високій температурі є інертним. Інертні гази застосовують для прополоскування місць у посудинах, де можуть нагромаджуватися залишки горючих газів, для їх видалення, у випадку коли кисень повітря може утворювати з цими рештками горючі суміші. При витіснені кисню із атмосфери, що оточує певні процеси, наприклад плавки металів, інертні гази запобігають горінню, вибухам
прости что долго
Положите на стол кусок картона и воткните в него две булавки в нескольких сантиметрах друг от друга. Между этими булавками воткните ещё две-три булавки так, чтобы, глядя на одну из крайних, вы увидели только её, а остальные булавки были бы закрыты от нашего взгляда ею. Выньте булавки, приложите линейку к следам в картоне от двух крайних булавок и проведите прямую. Как расположены следы от других булавок по отношению к этой прямой?
Прямолинейностью распространения света пользуются при провешивании прямых линий на поверхности земли и под землей в метро, при определении расстояний на земле, на море и в воздухе. Когда контролируют прямолинейность изделий по лучу зрения, то опять-таки используют прямолинейность распространения света.
Весьма вероятно, что и само понятие о прямой линии возникло из представления о прямолинейном распространении света.
Если между глазом и каким-нибудь источником света поместить непрозрачный предмет, то источник света мы не увидим. Объясняется это тем, что в однородной среде свет распространяется по прямым линиям.
Прямолинейное распространение света — факт, установленный ещё в глубокой древности. Об этом писал основатель геометрии Евклид (300 лет до нашей эры) . Прямолинейностью распространения света в однородной среде объясняется образование тени. Тени людей, деревьев, зданий и других предметов хорошо наблюдаются на земле в солнечный день.
Предметы, освещаемые точечными источниками света, например солнцем, отбрасывают четко очерченные тени. Карманный фонарик даёт узкий пучек света. Фактически о положении окружающих нас предметов в пространстве мы судим, подразумевая, что свет от обьекта попадает в наш глаз по прямолинейным траекториям. Наша ориентация во внешнем мире целиком основана на предположении о прямолинейном распространении света.
Именно это допущение привело к представлению о световых лучах.
Объяснение:
