С? ? я сижу дома со сломанной ногой уже месяц и нечего не понимаю

Кислоти змінюють колір індикаторів.

2. Кислоти взаємодіючи з металами, утворюють сіль і водень. Виняток – нітратна кислота (HNO3) і концентрована сульфатна кислоти. При взаємодії їх навіть з активними металами водень не виділяється.

2HCl (хлоридна кислота) + Zn = ZnCl2 (цинк хлорид) + H2 – реакція заміщення

3. Кислоти вступають в реакції обміну з оснóвними оксидами, утворюючи сіль і воду.

4. Кислоти взаємодіють з основами, утворюючи сіль і воду. Це реакція обміну по типу і реакція нейтралізації по суті.

Реакцією нейтралізації називають реакцію між кислотою і основою, в результаті якої утворюється сіль і вода.

5. Кислоти взаємодіють з деякими солями. Відповідно до ряду активності кислот кожна попередня кислота витісняє наступну кислоту з її солі: утворюється нова сіль і нова кислота. Сіль не повинна бути важкорозчинна, а кислота сильніша за ту, яку добувають.

6. Деякі кислоти розкладаються на кислотний оксид і воду:

За нормальних умов

H2CO3 = CO2 + H2O;

H2SO3 = SO2 + H2O

Під час нагрівання

H2SiO3 = H2O + SiO2;

4 HNO3 = 2H2O +4 NO2 + O2

Під час сильного нагрівання

H2SіO3= H2O + SіO2

Лабораторний дослід 6. Дія водних розчинів кислот на індикатори

У  три пробірки налийте по 1-2 мл розчину хлоридної кислоти.  В одну пробірку добавте 1-2 краплі лакмусу, в другу – розчин фенолфталеїну, а в третю – розчин метилоранжу. Що гаєте? Як змінюється забарвлення індикаторів?Яким індикатором не можна виявити кислоту?

Лабораторний дослід 7. Взаємодія хлоридної кислоти з металами

Візьміть три пробірки. У першу пробірку помістіть 2-3 кусочки цинку,  у другу – трошки порошка магнію, а у третю – 2-3 кусочки мідної дротини. До кожної пробірки долийте 2-3 мл хлоридної кислоти. Чи усі метали взаємодіють із кислотою? Порівняйте активність металів. Складіть рівняння реакцій.

Объяснение:

Неорганическое хим. соединение  класса кислотных оксидов с формулой P4O10, также используется формула P2O5.Пары оксида фосфора(V) имеют состав P4O10. Твердый оксид склонен к полиморфизму. Существует в аморфном стекловидном состоянии и кристаллическом. Для кристаллического состояния известны две метастабильные модификации пентаоксида фосфора — гексагональная Н-форма (а = 0,744 нм, = 87°, пространств, гр. R3С) и орторомбическая О-форма (а = 0,923 нм, b = 0,718 нм, с = 0,494 нм, пространств, гр. Рпат), а также одна стабильная орторомбическая О-форма (а =1,63 нм, b= 0,814 нм, с =0,526 нм, пространств. гр. Fdd2). Молекулы P2O5 (Н-форма) построены из 4 групп PO4 в виде тетраэдра, вершины которого занимают атомы фосфора, 6 атомов кислорода располагаются вдоль ребер, а 4 — по оси третьего порядка тетраэдра. Эта модификация легко возгоняется (360оС) и активно взаимодействует с водой. Другие модификации имеют слоистую полимерную структуру из тетраэдров PO4, объединенные в 10-членные (О-форма) и 6-членные (О'-форма) кольца. Эти модификации имеют более высокую температуру возгонки (~580оС) и менее химически активны. H-форма переходит в О-форму при 300—360оC.