Жив на світі Кисень. У нього не було нічого: ні справжніх друзів, ні власного будинку. Тому і жилося бідоласі дуже важко. Щоб не сумувати, він вирішив допомагати всім, хто йому в цьому потребує. Він допомагав всім живим організмам дихати, підтримував горіння брав участь у виплавці металів. Та інколи він не встигав побувати у всіх усюдах, то люди почали добувати його в лабораторіях. Кисень дуже зрадів, дізнавшись про цю новину – адже його ставало все більше і більше. Та згодом він побачив, що не по своїй волі інколи приносить не тільки користь, а й шкоду. Бо з його втручання іржавіють метали, горять речовини… Це його дуже засмутило. Щоб не заважати жителям планети Земля, він вирішив її покинути. Та раптом помітив, що позаду нього все довкола гине.
Вчасно Кисень зрозумів, що користі від нього значно більше, ніж шкоди. Він знайшов собі домівку у Періодичній системі. А коли потребують його до він тут як тут.
