Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
задача 1: 0,125 моль
задача 2: 33,6 л
Объяснение:
задача 1:
Раз такой вопрос возникает (причем не раз), значит что-то не понятно. разберем досконально.
1) тк оксида железа(III) , значит Fe₂O₃ . здесь (III)-означает валентность железа в данном оксиде. У кислорода валентность II (это надо запомнить, чтоб применять);
2) чтобы найти "n" - количество вещества , измеряется в моль , учим формулу (которую я шуточно называю "две мэшки"):
n=m/M,
где "M" - молярная масса , измеряется в г/моль. (смотреть десятичную дробь под номером элемента в таблице Менделеева).
М (Fe₂O₃ ) = 56*2 + 16*3 = 160 г/моль ;
тогда n (Fe₂O₃ ) = m (Fe₂O₃ ) : M(Fe₂O₃ ) = 20 г ÷ 160 г/моль = 0,125 моль;
задача 2:
аналогичная задача по второй формуле "две вэшки" (всего их три на данном этапе изучения, третья дана в конце , записать все три в свою брошюру)
1) тк оксида серы(IV) , значит SO₂ . здесь (IV)-означает валентность серы в данном оксиде. У кислорода валентность II (это надо запомнить, чтоб применять);
2) чтобы найти "n" - количество вещества , измеряется в моль , учим вторую формулу:
n=V/V(м) ⇒ V=n*V(м)
где "V(м) " - Молярный объём , показывает объём газа количеством 1 моль. (м должна быть внизу и без скобок). постоянная и =22,4 л/моль (записать в брошюру)
V (SO₂) = n(SO₂) * V(м) = 1,5 моль * 22,4 л/моль=33,6 л
Если что-то непонятно , пишите в комментах.
Успехов в учёбе! justDavid
