властивості. бензол — безбарвна, летка, вогненебезпечна рідина з характерним запахом. у воді практично не розчиняється. горить дуже кіптявим полум’ям. пара бензолу з повітрям утворює вибухову суміш. рідкий бензол і пара бен золу отруйні. за звичайних умов більшість ароматичних вуглеводнів також являють собою безбарвні рідини, нерозчинні у воді, з характерним запахом.
за хімічними властивостями бензол та інші ароматичні вуглеводні відрізняються від насичених і ненасичених вуглеводнів. найбільш характерні для них реакції заміщення атомів гідрогену бензольного ядра. вони відбуваються легше, ніж у насичених вуглеводнів. таким способом добувають багато органічних сполук. так, при взаємодії бензолу з бромом (за наявності каталізатора febr3) відбувається заміщення атома водню атомом брому: бромбензол — безбарвна рідина, не розчинна у воді. при іншому каталізаторі можна всі атоми гідрогену у бензолі замістити галогеном. це відбувається, наприклад, коли пропускати у бензол хлор за наявності каталізатора — хлориду алюмінію: знаю правильно или нет)
ГЛИЦЕРИН (от греч. glykeros-сладкий) (1,2,3-пропантриол) СН2ОНСНОНСН2ОН, мол. м. 92,09; бесцв. вязкая жидкость сладкого вкуса без запаха; т. пл. 17,9°С, т. кип. 290°С (со слабым разложением); d424 1,260, пD201,4740; 1450 мПа*с (20 °С), 280 мПа. с (40 °С); 63 мН/м (20 °С); 18,49 Дж/моль, 76,13 Дж/моль (195°С), - 659,76 Дж/моль; So298 204,89 Дж/(моль*К).
Благодаря наличию в молекуле трех ОН-групп глицерин дает три ряда производных, причем моно- и дипроизводные могут существовать в виде двух структурных изомеров, а производные глицерина типа СН2ХСНОНСН2ОН или СН2ХСНХСН2ОН - в виде оптич. изомеров. Глицерин образует три ряда металлич. производных - глицератов, причем они получаются даже при взаимод. глицерина с оксидами тяжелых металлов, напр. СиО. Это свидетельствует о том, что кислотные св-ва у глицерина выражены значительно сильнее, чем у одноатомных спиртов. При взаимод. глицерина с галогеноводородными к-тами или галогенидами Р образуются моно-или дигалогенгидрины, с I2 и Р-1,2,3-трииодпропан (нестойкое соед., распадающееся на иод и аллилиодид), с неорг. и карбоновыми к-тами - полные и неполные сложные эфиры, при дегидратации - акролеин. Как и все спирты, глицерин окисляется; в зависимости от природы окислителя и условий можно получить глицериновый альдегид СН2(ОН)СН(ОН)СНО, глицериновую к-ту СН2(ОН)СН(ОН)СООН, тартроновую к-ту (НООС)2СНОН, дигидроксиацетон НОСН2СОСН2ОН, мезоксалевую к-ту (НООС)2СО; под действием КМnО4 или К2Сr2О7 глицерин окисляется до СО2 и Н2О.
