Задание 2 Прочитай внимательно текст, определи, что ученик сделал не правильно? Запиши правильные действия (правила) соблюдения техники безопасности.  

Я, Вася Иванов, ученик 7 класса, придя в кабинет, я разложил на столе бутерброды с колбасой, заботливо приготовленные мамой, и с аппетитом их съел, так как урок химии был по счету шестым, а я страшно проголодался. При выполнении лабораторного опыта вместо 2 мл кислоты (указано в инструкции), я взял 5 мл и, обнаружив свою оплошность, вылил 3 мл назад в бутыль с кислотой. Использованный фильтр я выбросил в мусорное ведро, а отработанные реактивы вылил в емкость, указанную учителем. На перерыве (меня мучила жажда, так как я только что плотно пообедал в школьной столовой) я схватил приготовленный стакан и ринулся к крану с водой, но на пути вдруг появился учитель, и я вынужден был мчаться к ближайшему фонтанчику. Во время лабораторного опыта я случайно пролил кислоту на стол. Я промокнул кислоту бумагой и не стал тревожить по такому пустяку учителя. По окончании работы я выбросил отработанный фильтр и бумагу в мусорное ведро, а остатки реактивов я вылил в специальную емкость. ​

Гідрокси́д ка́лію, ка́лій гідрокси́д — неорганічна сполука ряду гідроксидів складу KOH. Білі, дуже гігроскопічні кристали, але гігроскопічність менша, ніж в гідроксиду натрію. Водні розчини КОН мають сильнолужну реакцію.

Сучасним методом отримання гідроксиду є електроліз водного розчину хлориду калію (інколи також карбонату калію), який широко розповсюджений у мінералах сильвіні, карналіті. Аналогічно до ів отримання гідроксиду натрію, застосовуються ртутний, діафрагменний та мебранний методи електролізу, однак суттєво більше значення має ртутний метод — він дає змогу отримувати практично чисті розчини KOH концентрацією до 50%.

Білкові молекули класифікують за їхньою формою, хімічним складом і властивостями.

За формою молекули розрізняють два типи білків: фібрилярні та глобулярні. У фібрилярних білків поліпептидні ланцюги просторово розташовані уздовж однієї осі, внаслідок чого вони набувають шаруватої чи волокнистої будови. Більшість фібрилярних білків нерозчинні у воді, тому пов'язані зі структурною чи моторною функціями. У глобулярних білків поліпептидні ланцюги розташовані у різних площинах, внаслідок складення (скручування) молекули в глобулу. Такі білки, як правило, розчинні у воді і виконують сигнальну, регуляторну, каталітичну, захисну функції.

За хімічним складом розрізняють прості та складні білки. Прості білки містять тільки амінокислоти, зв'язані в ланцюжки. На відміну від них складні білки мають також неамінокислотний компонент — простетичну групу. За типом простетичної групи складні білки поділяють на глікопротеїни (з вуглеводним залишком), ліпопротеїни (включають ліпіди), хромопротеїни (містять пігмент), нуклеопротеїни (сполучені з нуклеїновими кислотами), фосфопротеїни (містять фосфатні групи), металопротеїни (містять іони металів), флавопротеїни (включають флавіни) тощо. Деякі простетичні групи служать кофакторами, необхідними для роботи ферментів. Інші, такі як полісахаридні ланцюжки, допомагають білку приймати потрібну конформацію і надають додаткову стабільність. Прикладами органічних простетичних груп в складі білків служать гем (в складі гемоглобіну), тіамін, біотин та інші. Неорганічні простетичні групи найчастіше складаються з іонів металів, найпоширенішими з яких є цинк, магній і молібден

Прості білки за здатністю розчинятися поділяють на такі групи: гістони — розчинні лише у воді; альбуміни — розчинні у воді та сольових розчинах; глобуліни — розчинні тільки у слабких сольових розчинах; склеропротеїни — не розчинні у воді, кислотах, лугах, сольових розчинах