Объяснение:
1) 3Ca(NO3)2+2Na3PO4=Ca3(PO4)2+6NaNO3
3Ca(2+)+6NO3(-)+6Na(+)+2PO4(3-)=Ca3(PO4)2+6Na(+)+6NO3(-)
3Ca(2+)+2PO4(3-)=Ca3(PO4)2
2) Mg(OH)2+2HCl=MgCl2+2H2O
Mg(OH)2+2H(+)+2Cl(-)=Mg(2+)+2Cl(-)+2H2O
Mg(OH)2+2H(+)=Mg(2+)+2H2O
3) K2SO3+2HNO3=2KNO3+SO2+H2O
2K(+)+SO3(2-)+2H(+)+2NO3(-)=2K(+)+2NO3(-)+SO2+H2O
SO3(2-)+2H(+)=SO2+H2O
4) Fe2O3+6HCl=2FeCl3+3H2O
Fe2O3+6H(+)+6Cl(-)=2Fe(3+)+6Cl(-)+3H2O
Fe2O3+6H(+)=2Fe(3+)+3H2O
5) ZnSO4+2KOH=Zn(OH)2+K2SO4
Zn(2+)+SO4(2-)+2K(+)+2OH(-)=Zn(OH)2+2K(+)+SO4(2-)
Zn(2+)+2OH(-)=Zn(OH)2
6) SO3+2NaOH=Na2SO4+H2O
SO3+2Na(+)+2OH(-)=2Na(+)+SO4(2-)+H2O
SO3+2OH(-)=SO4(2-)+H2O
Mg+Cl2=MgCl2
Mg(0)+Cl2(0)=Mg(2+)+2Cl(-)
MgCl2+2NaOH=Mg(OH)2+2NaCl
Mg(2+)+2Cl(-)+2Na(+)+2OH(-)=Mg(OH)2+2Na(+)+2Cl(-)
Mg(2+)+2OH(-)=Mg(OH)2
Mg(OH)2+2HNO3=Mg(NO3)2+2H2O
Mg(OH)2+2H(+)+2NO3(-)=Mg(2+)+2NO3(-)+2H2O
Mg(OH)2+2H(+)=Mg(2+)+2H2O
Mg(NO3)2+Na2CO3=MgCO3+2NaNO3
Mg(2+)+2NO3(-)+2Na(+)+CO3(2-)=MgCO3+2Na(+)+2NO3(-)
Mg(2+)+CO3(2-)=MgCO3
MgCO3+H2SO4=MgSO4+CO2+H2O
MgCO3+2H(+)+SO4(2-)=Mg(2+)+SO4(2-)+CO2+H2O
MgCO3+2H(+)=Mg(2+)+CO2+H2O
Важливою характеристикою будь-якого розчину є його склад. Склад розчину можна описати з двох позицій: якісний і з кількісний. Вислів «розчин солі» дає уявлення про якісний склад розчину, тобто, про те з яких речовин складається даний розчин. Відносні кількості компонентів розчину можуть змінюватися в досить широких межах.
Під час роботи з розчинами важливо знати їхній кількісний склад, зокрема масову частку розчиненої речовини. Цю важливу кількісну характеристику завжди зазначають на етикетках хімічних реактивів, харчових продуктів, лікарських засобів у формі розчинів.
Кількісна характеристика зазначена на етикетках означає, наприклад, масова частка йоду в його спиртовому розчині становить 5 %; масова частка амоніаку в його водному розчині - 10 %; масова частка оцтової кислоти у столовому оцті – 9 %, а масова частка гідроген пероксиду в його водному розчині - 3 % .
Масова частка розчиненої речовини в розчині
Склад розчину кількісно виражається співвідношенням кількості розчиненої речовини й розчинника. Розчин складається з розчиненої речовини та розчинника маса розчину являє собою суму мас розчиненої речовини та розчинника:
m(р-ну) = m (р. р.) + m (р-ка)
Масова частка розчиненої речовини у розчині позначається - W (дубль-ве)
Масова частка розчиненої речовини - це фізична величина, що дорівнює відношенню маси компонента mр.р. до маси розчину m р-ну і визначається за формулами:
Масова частка — безрозмірна величина. Виражається у частках одиниці або відсотках. Наприклад, масова частка дорівнює 0,06, або 6 %. Так, запис «масова частка кислоти у водному розчині становить 15%», означає, що у 100 г розчину міститься кислоти 15% і 85% води, а за масою 15 г кислоти і 85 г води.
Кількість розчиненої речовини, що міститься в даній кількості розчину або розчинника, називають його концентрацією.
Знання масової частки розчиненої речовини часто використовують для обчислень, пов’язаних із приготуванням розчинів: із чистої речовини та води, розведення розчинів певної концентрації тощо. Але на практиці зручніше вимірювати об’єм розчину, а не його масу. Як ви знаєте, ці величини пов’язані через густину ρ:
Густину розчинів зазвичай виражають у грамах на мілілітр (г/мл):
1 мл = 1 см3, 1 л = 1 дм3 = 1000 см3.
Значення густини чисельно дорівнює масі розчину (в грамах), що займає об’єм 1 мл. Густина води дорівнює
