н) Это 2,2,6-триметил 4,5-диэтилгептан.
Объяснение :
Для начала ищем главную углеродную цепь (УЦ) — она состоит из наибольшего числа атомов углерода (выделена красным цветом). Далее нумеруем атомы углерода в УЦ — наша УЦ состоит из 7 атомов углерода ("гепт"). Далее смотрим на радикалы. В нашем случае здесь 2 вида радикала — метил — 
(выделен синим цветом) и этил — 
(выделен зелёным цветом). 2 радикала метила связаны со втором атомом углерода, а один с 6. 2 радикала этила связаны с 4 и 5 атомами углерода.
Итак, всё выше перечисленное будет отображаться в названии вещества.
Сначала в названии вещества пишем те номера атомов углерода, с которым связан метил — 2,2,6-триметил ("три" потому что всего три радикала метила). Потом пишем номера тех атомов углерода, которые связаны с этилом — 4,5-диэтил ("ди" потому что всего два радикала этила). В конце пишем "гептан" ("гепт" потому что УЦ состоит из 7 атомов углерода, окончание "ан" потому что все связи между атомами углерода одинарные).
Итог — 2,2,6-триметил 4,5-диэтилгептан.
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства.
