ответ:Сахароза, яку ще називають буряковим або тростинним цукром – найважливіша сполука з дисахаридів. Молекулярна формула її – С12Н22О11. Назва походить від давньоіндійського sarcara, що означало «камінчик, гравій», а пізніше – «пісок цукру
Поширення в природі. Сахароза входить до складу соку цукрових буряків (16-20%) й цукрової тростини (14-26%). Невеликі кількості її разом із глюкозою є в плодах й листі багатьох зелених рослин, у березовому, кленовому, пальмовому соках, кукурудзі, моркві й дині.
Сахароза
С12Н22О11.
Будова молекули
Молекула сахарози складається із взаємно зв’язаних залишків глюкози й фруктози. У молекулі немає альдегідної й карбонільної груп, тому хімічні властивості сахарози відрізняються від властивостей моносахаридів. До складу молекули входять гідроксильні групи.
Фізичні властивості
Сахароза – безбарвна, кристалічна речовина, добре розчинна у воді, солодка на смак. У подрібненому стані має білий колір, містить 99,7% цукру, а у рафінованому стані – 99,9 % цукру. tпл. становить + 184-185°С. При застиганні розплавленої маси утворюється прозора аморфна маса – карамель.
Хімічні властивості
Схема 16
Хімічні властивості Сахарози
Як багатоатомний спирт сахароза взаємодіє із свіжо добутим купрум (ІІ) гідроксидом з утворенням розчинного купрум сахарату, а з кальцій гідроксидом – розчинного кальцій сахарату.
Через відсутність альдегідної групи сахароза не утворює червоного купрум (І) оксиду з купрум (ІІ) гідрооксидом при нагріванні.
У результаті гідролізу утворюється глюкоза, наявність якої можна довести реакцією «срібного дзеркала» або утворення червоного осаду Сu2O.
Добування
В Україні цукор добувають із цукрового буряка. Важливим показником є цукровість буряка. Селекціонери працюють над виведенням буряків з високим вмістом цукру.
При виробництві сахароза не зазнає хімічних перетворень, бо вона вже є в природних продуктах. Її лише виділяють з цих продуктів в якомога чистішому вигляді. Процес виділення сахарози із цукрових буряків на цукрових заводах показано на схемі 17.
Объяснение:
1) По наличию кислорода: кислородосодержащие и бескислородсодержащие. (Например, HCl - бескислородосодержащая; H₂SO₄ - кислородосодержащая)
2) Основность кислоты (сколько в кислоте H, стольки и основная кислота). Например, в H₃PO₄ три H, значит она трёхосновная.
3) Растворимость: большинство кислот растворимы, нерастворима лишь H₂SiO₃ (кремниевая кислота).
4) Летучесть кислоты: летучие (например, H₂S) и нелетучие (например, H₂SO₄)
5) По стабильности: стабильные (например, H₂SO₄) и нестабильные (например, H₂CO₃, которая разлагается на H₂O и CO₂↑)
6) По степени диссоциации: сильные (HNO₃) и слабые (H₂S)
