Объяснение:
Одне з можливих рівнянь реакції одержання гідроксиду феруму (III):
FeCl3 + 3NaOH → Fe(OH)3 + 3NaCl
Для доведення амфотерного характеру гідроксиду феруму (III) можна скористатися двома схемами:
1) Схема з розчинами кислот та лугів:
Fe(OH)3 + 3HCl → FeCl3 + 3H2O
Fe(OH)3 + 3NaOH → Fe(OH)3 + 3H2O
У цих реакціях гідроксид феруму (III) проявляє амфотерні властивості, тобто може реагувати як з кислотами, так і з лугами.
2) Схема з реакцією з амфотерним оксидом:
Fe2O3 + 6HCl → 2FeCl3 + 3H2O
Fe2O3 + 6NaOH → 2Na3FeO4 + 3H2O
У цій реакції гідроксид феруму (III) утворюється з амфотерного оксиду – оксиду феруму (III). Це також свідчить про його амфотерний характер.
Якщо валентність першого елемента становить ІІ, це означає, що його заряд у сполуках становить +2. Залежно від конкретного першого елемента, є кілька сполук, в яких валентність ІІ може зустрічатись. Ось декілька прикладів сполук з валентністю ІІ для деяких поширених елементів:
Залізо (Fe):
Залізо(II) оксид - FeO
Залізо(II) хлорид - FeCl2
Залізо(II) сульфат - FeSO4
Марганець (Mn):
Марганець(II) оксид - MnO
Марганець(II) бромід - MnBr2
Марганець(II) нітрат - Mn(NO3)2
Кадмій (Cd):
Кадмій(II) хлорид - CdCl2
Кадмій(II) оксид - CdO
Кадмій(II) сульфат - CdSO4
Объяснение:
