Схема йонного зв'язка оксигену і фосфору​

З вод Світового океану вже видобувають деякі хімічні елементи та їх сполуки.  Найбільш очевидний приклад - хлорид натрію, для якого моря і океани служать практично невичерпним джерелом (на відміну від соляних шахт і солоних озер).  Інші метали - магній, калій і кальцій - теж добувають з морської води в промислових масштабах, причому така видобуток завдає меншої шкоди навколишньому середовищу, ніж розробка наземних месторожденій.І хоча цих металів у воді менше, ніж натрію, добувати їх відносно нескладно: морську воду  упаривают або повільно охолоджують, і їх солі, що відрізняються меншою розчинністю, осідають в першу чергу.

Уже в XVII в. ученые обнаружили, что при действии кислот на некоторые металлы – железо, цинк, олово – образуется горючий газ. Это и есть водород. В настоящее время в химических лабораториях для получения водорода используют реакцию цинка с соляной или серной кислотой.Положим в пробирку несколько кусочков цинка и прильем соляную кислоту. На поверхности металла образуются пузырьки, от выделяющегося газа жидкость начинает бурлить, и кажется, что она кипит. Кусочки цинка постепенно уменьшаются в размерах и наконец исчезают совсем, растворяясь в кислоте. При выпаривании полученного раствора образуется белое вещество, называемое хлоридом цинка ZnCl2(рис. 45). Зная формулу соляной кислоты и продуктов реакции, можно написать уравнение: