Испарение воды (переход в газообразное состояние- пар) идёт практически при любой температуре, в том числе идёт и испарение кристаллов льда и снега (оно в физике называется возгонкой) .
Просто известно, что скорость испарения зависит от температуры - чем выше температура, тем больше скорость испарения, а при понижении температуры и соответственно, снижается скорость испарения! Даже при низких значених температуры идёт испарение (проседание) снега, уменьшающее влагозапас воды в снежном покрове, которое учитывается гидрометеорологами для оценки вагозапаса в почве весной и расчёта весенного стока и половодья рек!
Складаємо рівняння реакції: 2С2Н6 + 7O2 -> 4СO2 + 6Н2O.
Знаходимо об'єм кисню, що прореагував.
Співвідношення об’ємів реагуючих газів, згідно з хімічним рівнянням, становить V(C2H6):V(О2) = 2:7=1:3,5, тому
V(O2)=3,5•V(C2H6)=3,5 • 1 л=3,5 л.
Знаходимо об'єм вуглекислого газу.
Співвідношення об’ємів етану і вуглекислого газу, згідно з хімічним рівнянням, становить V(C2H6):V(СО2)=2:4=1:2, тому
V(СO2)=2•V(C2H6)=2 • 1 л=2 л.
Після реакції буде виявлено вуглекислий газ і залишиться кисень. За н.у. (температура 00С) вода буде рідиною.
Обчислюємо об'єм кисню, що залишиться після реакції:
Vзалишок(O2)=5 л - 3,5 л = 1,5 л.
Відповідь: V(СO2)=2 л, Vзалишок(O2)=1,5 л.
