РЕШИТЕ Запишите уравнения диссоциации для веществ: H2SiO3, Mg(NO3)2, Cu(OH)2, HI, Ba(OH)2, Na3PO4, Fe2(SO4)3
2. По сокращенным ионным уравнениям составьте молекулярное и полное ионное уравнения: Cu2+ + 2OH- = Cu(OH)2↓
3. При взаимодействии растворов каких веществ одним из продуктов является вода: а) Na2CO3 и HNO3 б) MgCl2 и AgNO3 в) HCl и Ba(OH)2 г) NaOH и H3PO4. Напишите уравнения реакций в молекулярном и ионном виде.
4. В каком случае реакция ионного обмена будет идти до конца? Почему? Подтвердите молекулярными и ионными уравнениями реакции.
А) Cu(NO3)2 + KOH = Б) Na2S + K2SO4 =
5. На 40 г оксида меди(II) подействовали раствором серной кислоты, содержащим 49 г безводного вещества. Найдите массу образовавшейся соли.

Медь обнаруживают в сульфидных осадках вместе со свинцом, камдием и цинком. Она присутствует в небольших количествах в цинковых концентратах и может переноситься на большие расстояния с воздухом и водой. Аномальное содержание меди обнаруживается в растениях с воздухом и водой. Аномальное содержание меди обнаруживается в растениях и почвах на расстоянии более 8 км от плавильного завода. Соли меди относятся ко II классу опасности. Токсические свойства меди изучены гораздо меньше, чем те же свойства других элементов. Поглощение больших количеств меди человеком приводит к болезни Вильсона, при этом избыток меди откладывается в мозговой ткани, коже, печени, поджелудочной железе.

Природное содержание марганца в растениях, животных и почвах очень высоко. Основные области производства марганца – производство легированных сталей, сплавов, электрических батарей и других химических источников тока. Присутствие марганца в воздухе сверх нормы (среднесуточная ПКД марганца в атмосфере – воздухе населённых мест – составляет 0,01 мг/м3) вредно влияет на организм человека, что выражается в прогрессирующем разрушении центральной нервной системы. Марганец относится ко II классу опасности.
Источник: http://yznaika.com/notes/197#9

Правила роботи з пробірками

1.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.

Рівень рідини в пробірці не повинен перевищувати 2 см.

2.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

На столі пробірки розташовують у спеціальних штативах.

3.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

Якщо при виконанні досліду пробірку тримають у руках, то роблять це у верхній її частині трьома пальцями.

4.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

Перемішування рідин у пробірці: а – правильне: б – неправильне.

5.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

За змінами

у пробірц гають збоку (а), у жодному разі не заглядаючи в отвір (б).

6.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

Залах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.

6.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.

7.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу обережно нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум’я.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

При наливанні у пробірку кількох речовин загальний об’єм рідини не повинен перевищувати 1/3 її об’єму.

8.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.

9.

ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ

Після завершення нагрівання слід дочекатися, доки пробірка охолоне, а тоді вже її мити. Миють пробірки спеціальними йоржами.

Основним нагрівним приладом шкільного хімічного кабінету є спиртівка.