Фотосинтез - процес утворення органічних сполук із неорганічних речовин із використанням енергії сонячного світла.
У світловій фазі фотосинтезу утворюються макроергічні фосфатні зв'язки під час синтезу АТФ із АДФ і неорганічного фосфату. Крім того, утворюється молекулярний кисень (Оксиген), який виділяється в атмосферу. Атомарний водень (Гідроген) бере участь в утворенні вуглеводів у темновій фазі фотосинтезу.
Сумарне рівняння фотосинтезу можна записати у такому вигляді:
6СО 2 + 6H 2O -> С 6Н 12О 6+ 60 2
Продуктивністю фотосинтезу називають масу синтезованої за 1 год. глюкози на 1 м 2 листкової поверхні. Цей показник зростає з підвищенням (до певної межі) освітленості. вологості повітря, температури і вмісту СО 2, залежить від довжини хвилі світла.
2СО + 0 2- 2Н 20 + 2S + 272 кДж
1. VII группы главной подгруппы. Это фтор, хлор, бром, йод, астат.
2. Похожее строение и свойста их соединений (может быть).
3. 7 электронов, поэтому высшая валентность равна VII, низшая вроде I.
4. Типичные неметаллы.
5. Немет. свойста ослабевают. Фтор - самый активный неметалл.
6. -
7. Здесь точно не могу сказать, но хлор точно газом будет.
8. Интенсивность окраски связана с увеличением массы.
9. За исключением фтора.
10. Высока.
11. С образованием солей, галогенидов.
12. Металлы - восстановители.
13. Процесс присоединения - восстановление. Отдачи - окисление.
15. Фтор.
17. Вроде оксидов.
