Органічні сполуки відрізняються від неорганічних низкою характерних особливостей:
• майже всі органічні речовини горять або легко руйнуються внаслідок нагрівання з окисниками, виділяючи CO2 (за цією ознакою можна встановити приналежність досліджуваної речовини до органічних сполук);
• у молекулах органічних сполук Карбон може бути з’єднаний майже з будь-яким елементом Періодичної системи;
• органічні молекули можуть містити послідовність атомів Карбону, з’єднаних у ланцюги (відкриті або замкнені);
• молекули більшості органічних сполук не дисоціюють на досить стійкі іони;
• реакції органічних сполук протікають значно повільніше й у більшості випадків не завершуються остаточно;
• серед органічних сполук дуже поширене явище ізомерії;
• органічні речовини мають більш низькі температури фазових переходів.
КРОХМАЛЬ (лат. Amylum) — суміш природних полісахаридів загальної формули (С6Н10О5)n у вигляді зерен різної форми, розмірів та властивостей (сипкість, здатність до набрякання), які залежать від виду рослин, з яких вони отримані (бульб картоплі, зерен пшениці, кукурудзи, рису). К. складається з полісахаридів амілози та амілопектину, які побудовані із залишків Д-глюкопіранози, поєднаних α-1,4,-глюкозидними зв’язками, а в місцях розгалуження глюкозидні залишки поєднані з головним ланцюгом α-1,6-зв’язками.
