Відповідь:
Всі живі істоти на Землі мають, попри своє розмаїття, єдиний чотирилітерний генетичний код, кожна літера якого відповідає одному з чотирьох основ ДНК — аденіну, тиміну, гуаніну і цитозину. Різноманітні трилітерні комбінації, у свою чергу, кодують одну з 20 амінокислот, будівельного матеріалу для протеїнів. Кожен живий організм має тисячі різноманітних ознак. Наприклад, будь-яка рослина характеризується кольором листя, товщиною стебла, періодом цвітіння і т. д. Всі ці ознаки кодуються одним або кількома генами (з грецької genos – "рід", "походження"). Немає гена – немає ознаки, і навпаки: додали якийсь ген – додалася ознака.
У 1944 році Освальд Ейвері довів, що ДНК є носієм спадкової інформації, а вже через 9 років Джеймс Уотсон та Френсіс Крік представили світовій громадськості першу модель молекули ДНК у вигляді подвійної спіралі, за що отримали Нобелівську премію. Починаючи з 70-х і 80-х років XX століття, з’явилася можливість локалізувати гени й елементи, які контролюють їх в організмі. Тепер вчені могли переносити гени з одного організму в інший, надаючи йому нових властивостей.
Формальною датою народження генної інженерії вважають 1972 рік, коли група П. Берга в США створила першу рекомбінанту ДНК in vitro, котра об’єднала у своєму складі генетичний матеріал з трьох джерел: повний геном онкогенного віруса мавп SV40, частину генома помірного бактеріофага К і гени галактозного оперона Е. coli. То була революція. Біологія як наука про складне завершила "інвентаризацію" — вивчення деталей, з яких складається жива клітина, організм, і перетворилась з науки, яка вивчає деталі, на науку, яка ресинтезує ціле з деталей.
За до генетичної інженерії можна збільшити вміст корисних речовин і вітамінів порівняно з "чистими" сортами. Наприклад, можна вставити вітамін А в рис, для того щоб вирощувати його в регіонах, де люди відчувають його нестачу. Можна значно розширити ареали посіву сільськогосподарських продуктів, пристосувавши їх до екстремальних умов, таких як засуха і холод.
Пояснення:
Глюкоза відноситься до альдегідоспиртів. Її хімічні властивості схожі на властивості багатоатомних спиртів і альдегідів. Реакція з гідроксидом міді (II) демонструє відновні властивості глюкози. Доллємо до розчину глюкози кілька крапель розчину гідроксиду міді (II). Осад гідроксиду міді не утворюється. Розчин забарвлюється в яскраво-синій колір. В даному випадку глюкоза розчиняє гідроксид міді (II) і веде себе як багатоатомний спирт.
При нагріванні колір розчину починає змінюватися. Спочатку утворюється жовтий осад Cu2O, а при подальшому нагріванні - червоний осад CuO.
