Элемент 1. Мына элементтердің оттекті қосылыстарының формулаларын жазыңдар:
Ca, C, S, N, P, СІ, егер оттектің заряды – 2-ге тең болса.
2. Берілген заттардың құрамындағы
атомдарының зарядтарын
анықтаңдар: MgCl, Bal, Na,S, ZnO, Cu,0, CuO, CaCl,, мұндағы СІ, І заряд-
тары -1, ал күкiрттiкі -2.
3. Фосфор қышқылындағы (H3PO4) фосфордың, күкіртті қышқылдағы
+1 x 2
(H, SO3) күкірттің зарядын «нөлдік қосынды» әдісімен анықтаңдар.
+1
x -2

Объяснение:

элементы:

№18 это Аргон Ar.

Заряд ядра Аргона: Z(Ar)=+18

электронов = -18

протонов p⁺(Ar)=18

Относительная атомная масса Аргона: Ar(Ar)=40

нейтронов n°(Ar)=Ar(Ar)-Z(Ar)=40-18=22

№54 это  Ксенон Xe.

 Заряд ядра Ксенона: Z(Xe)=+54

электронов = -54

протонов p⁺(Xe)=54

Относительная атомная масса Ксенона: Ar(Xe)=131

нейтронов n°(Xe)=Ar(Xe)-Z(Xe)=Z(Xe)-54=97

№85 это  Астат  At.

 Заряд ядра Астата: Z(At)=+85

электронов = -85

протонов p⁺(At)=85

Относительная атомная масса Астата: Ar(At)=210

нейтронов n°(At)=Ar(At) - Z(At)=210-85=125

Відомо, що для вивчення навколишнього світу недостатньо лише гати й описувати об'єкти. Важливо ще характеризувати їх кількісно, тобто якимись величинами. Порцію води, наприклад, можна характеризувати кількісно, вимірявши її об'єм у літрах або масу в грамах. Але для хіміка поряд з цим важливо ще знати число структурних частинок (атомів, молекул або йонів), які містяться в цій порції речовини, оскільки саме вони вступатимуть у хімічну взаємодію. Ось чому в хімії і суміжних з нею науках використовують фізичну величину — кількість речовини.

Объяснение: