Составьте таблицу из двух столбиков, озаглавьте их по признаку отличия предложенных примеров и заполните таблицу данными примерами: 1) карандаш 2) вода 3) линейка 4) полиэтилен 5) пакет 6) гвоздь 7) проволока 8) льдинка 9) графит 10) железо

Крохмаль

Целюлоза

( С6Н10О5)n

Физичні властивості  крохмалу:

Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.

Физичні властивості  целюлоза::

Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.

хим.властывости крох:

1. Повний гідоліз (кислотний):

(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)

2. Ферментативний гідроліз

(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2

3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.

хим.власт. целюлоза:

1. Гідроліз:

а) під дією ферментів в організмі;

б) під дією кислот в лабораторії.

2. Горіння:

(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.

3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.

сахароза:

Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.

Дуже поширена у природі  — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.

Термін «цукроза»  було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером

Объяснение:

При обычных условиях с водой взаимодействует до половины растворенного в ней с12  и значительно меньшие кол-ва вr2  и  i2. при повыш. температурах  хлор  и  бром  разлагают воду с образованием hhal и о2. при пропускании  паров  воды через раскаленный  уголь  она разлагается и образуется т. наз.  водяной газ: н2о + с  со + н2. при повышенной температуре в присутствии катализатора  вода реагирует с со, сн4  и др.  , напр.: н2о + со  со2  + н2(кат. fe); н2о + сн4  со + зн2  (кат. ni или со). эти р-ции используют для пром. получения н2 .